Однієї з жертв «кривавого січня» більше нема: помер В. Гончарук

«Чому так темно? Увімкніть світло!» Ці слова Володимир Гончарук часто повторював в останні дні. Скалічений виродками 73-річний житомирський пенсіонер переніс декілька операцій і повністю осліп. Він дивом вижив після звірячого нападу – і до кінця боровся, чіплявся за життя. Але навіть найміцніший організм має свій ресурс, який, на жаль, не безкінечний…

Всі ці дні та ночі поряд з ним був його син Ігор: «Політравма це таке, що не знаєш, за що хапатися: тут затулив – а там вилізло… У батька були страшні рвані рани та переломи – на голові, на руках, на тулубі. Сильні пошкодження внутрішніх органів…»

«Скажіть, де лежить цей дідусь?»

Ігор Гончарук був вражений, коли до лікарні прийшли дві незнайомі молоді жінки. З’ясувалося, що це продавщиці продовольчої крамниці, яку часто відвідував його батько – і де його добре знали в обличчя. Коли в січні дідусь раптово перестав ходити в магазин, продавщиці почали непокоїтися. Справжнім шоком для них стала публікація Times.Zt.Ua, де ми продемонстрували фото постраждалого: продавщиці впізнали свого покупця… І прийшли у лікарню навідати людину, імені якої навіть не знали.

«Вони такі ж бідні, як і ми…»

Ігор Гончарук постійно розмовляв з батьком. Про що завгодно. «Наприклад, беру і читаю йому, як люди присилають гроші на його лікування, як турбуються… Кажу, ось хтось прислав 2000 гривень. А ось, кажу, 30 гривень прислали. Але й це добре!» Почувши це, сліпий Володимир Гончарук раптом заплакав. «Вони більше не могли прислати. Вони такі ж бідні, як і ми…»

Редакція Times.Zt.Ua передає від Ігоря Гончарука слова найглибшої вдячності всім, хто допомагав його батькові боротися за життя: лікарям, медсестрам, жертводавцям і просто небайдужим людям, в тому числі працівницям магазину.

Ми востаннє даємо реквізити банківської картки – для тих, хто хоче допомогти рідним покійного гідно попрощатися з Володимиром Гончаруком.

Карта Ощадбанк: 5167 4901 0193 6327 (Ігор Володимирович Гончарук)

Тарас СТРІЛЬЧИК