Як бути учителем під час війни і як мотивувати до навчання в цей період, як тепер має виглядати план уроку та яке майбутнє загалом в української освіти, як розповідати і що саме розповідати про війну, як бути тим, у кого хочуть вчитися – на ці та інші питання покликаний дати відповіді проєкт «Я-Учитель». Його нещодавно із власної ініціативи запустив житомирянин Віталій Ковтушенко.
Розповідає, що ідея виникла ще на початку травня, втім кілька тижнів йому знадобилося для того, щоб перевести свої знання з корпоративних рейок на педагогічні. Себе називає фанатом навчання.
А ще Ковтушенко – тренер з міжособистісної та групової комунікації, тісно співпрацює з освітньою компанією «New Real Goal», створив клуб ораторської майстерності «Oratory Club», якому вже два роки, член «Асоціації спікерів України», був куратором курсів топових експертів світового рівня, а минулого року переміг в «Битві спікерів CISSA» серед учасників з семи країн світу.
Тепер ставить перед собою амбітну мету – створити всеукраїнське товариство освітян і нарешті зробити освітню революцію, оскільки шляхом реформ це поки не вдавалося.
«Проєкт «Я-Учитель» буде цікавим і корисним для мотивованих до змін на краще представників освіти. Не важлива форма та рівень освітнього закладу, де ви працюєте, адже ми даємо універсальні знання і досвід, які можуть використовувати всі без винятку. Це дуже живе і активне ком‘юніті, що помітно додає таку необхідну енергію усім учасникам, серед яких – педагоги із державних та приватних навчальних шкіл, коледжів, університетів і навіть спортивні тренери та представники військової сфери, – ділиться Ковтушенко. – Всі без винятку матимуть користь від проекту. Вчитель знає достатньо про свій предмет, але важливо розвивати саме навик передачі знань».
Участь у проєкті – абсолютна безкоштовна. Автор говорить, що це його волонтерська діяльність заради майбутнього. Усі організаційні питання вирішує за власний рахунок, але був би радий, аби відгукнулися меценати або донатери, готовий розглянути грантові пропозиції.
Приєднатися можна, звернувшись безпосередньо до Віталія у соцмережі чи приєднатися до телеграм-каналу. Програмою передбачений міксований формат зустрічей. Зокрема, онлайн на платформі «Zoom» та у групі Telegram, оффлайн на базі Центру розвитку громад «Smart Community» Поліського національного університету.
«Тобто, територіально проєкт «Я-Учитель» у Житомирі, але через онлайн з нами вже пів Європи. Наразі відбулося три зустрічі. Надалі вони проходитимуть на постійній основі щотижня онлайн та кожні два тижні «живі» зустрічі + онлайн-трансляція. Втім, зважаючи на події в країні, графік може змінюватися чи трохи прискорюватися, – продовжує Ковтушенко. – Дуже приємно було побачити зацікавленість викладачів Поліського національного університету і декана факультету права, публічного управління та національної безпеки Віталія Данкевича, завдяки яким маємо майданчик для зустрічей і тренінгів. Проєкту лише два тижні, а він зібрав більше півсотні представників освітніх закладів всіх рівнів. Про свою готовність долучитися повідомили найкращі корпоративні тренери України і навіть Європи, щоб поділитися досвідом з українськими педагогами. Зараз важко сказати, скільки часу займуть наші спільні досліди і переозброєння новими знаннями, та мене мотивує і надихає те, що вітчизняні освітяни розуміють необхідність змін в освітніх процесах задля майбутнього України».
Віталій Ковтушенко наголошує, що українські вчителі, які продовжують навчальний процес в умовах війни, опинилися дещо в розгубленому стані, бо у світі не існує ані програм «Як навчати під час війни», чи навіть досліджень цього процесу. Тож доводиться власноруч створювати таку програму, але для цього потрібен успішний досвід українських освітян, які працюють прямо зараз.
«Для цього потрібне мотивоване, досвідчене і свідоме товариство представників освіти всіх рівнів і форм. Я вирішив спробувати його створити, розуміючи, що неймовірно повільна система освіти України може затягнути початок реформ зверху. Швидше ці зміни запроваджувати відразу з тими, хто на фронті передачі знань – учителями, – пояснює він. – Власне, мета проєкту «Я-Учитель» – це і є зміна підходу до процесів передачі знань у напрямку максимальної ефективності в цей непростий час. Останні два роки я працював в корпоративній освіті і був частиною кращих корпоративних команд різних країн. У своїй роботі ми використовували найсучасніші підходи до передачі знань, а тепер плануємо поділитися цими напрацюваннями з педагогами і впровадити їх в освітні програми шкіл та ЗВО. Крім цього, дати можливість представникам освіти напряму ділитися один з одним власним досвідом та напрацюваннями».
За його словами, серед тем проєкту «Я-Учитель» – зміна майндсету українських учителів з огляду на виклики, опанування сучасних підходів до створення архітектури начального процесу, методології, психології навчання, міжособистісної та групової комунікації, використання діджитал-інструментів навчання та комунікації з учнями. Всі ці навички успішно працюють в корпоративному секторі освіти і мають суттєво підсилити українських педагогів.
Віталій Ковтушенко також виступає у ролі спікера проєкту, створив схему побудови уроку «5 запитань до Учителя» та проводить за нею навчання. Учасники «Я-Учитель» теж почали використовувати її і отримали підтвердження того, що схема працює. Ознайомитися з нею можна в записі першого ефіру, представленого в телеграм-спільноті.
«Поділюся своєю історією навчання. Я був дуже поганим студентом, який потім довго опановував самостійно протилежну професію, а це величезна втрата людських ресурсів і часу. Мені відверто не подобалося навчатися ані в школі, ані в коледжі та університеті, – зізнається Костушенко. – З тих пір ситуація в українській системі освіти якщо і змінювалася з урахуванням сучасних тенденцій, то виключно на папері у профільному Міністерстві. Все ще головним навиком, якому навчають, залишається – «сиди мовчки і записуй». «COVID-19» був важким випробовуванням для освітян у різних країнах і світова спільнота включилась у вивчення та аналіз. Наразі в Україні через війну ситуація ще складніша, але на допомогу чи рекомендації від закордонних колег годі й чекати, бо вони не мають такого досвіду. Є вислів, що «Освіта – це зброя майбутнього» і нам потрібна найсучасніша така зброя, адже в українських освітян свій важливий фронт. Нещодавно в Америці пройшла конференція з розвитку талантів «ATD-22», де виступали найвідоміші дослідники освіти. Серед їх меседжів був такий – «Борітеся як українці! Живіть так, як українці борються!». Маю власний варіант – «Боріться як українці. Навчайте так, як українці борються!» – «Fight like Ukrainians, Learn like Ukrainians».
Юлія Демусь
Будьте першим, хто прокоментував "«Освіта – зброя майбутнього»: житомирянин Віталій Ковтушенко створив проєкт для діяльності вчителів в умовах війни"