Найсолодше завжди зверху. Іноді в внизу, але до того потрібно ще дістатись. Так і в реформах, успішні приклади, в більшості випадків, завжди йдуть на початку. Процес децентралізації в Україні сьогодні набув потужних масштабів, і наступні етапи об’єднання громад лише посилить ці процеси, які сприятимуть формуванню «точок росту» в регіонах, де сформувались спроможні громади. Адже саме на спроможні громади сьогодні припадає левова частка росту, економіки та соціальних стандартів в країні.
Лише декілька цифр на підтримку цих тверджень. Якщо у 2014 році власні доходи місцевих бюджетів становили близько 70 мільярдів гривень, то у 2017 році прогноз дають на 170 мільярдів. У 2014 році державна підтримка розвитку громад та місцевої інфраструктури становила 500 мільйонів, на сьогодні це 14,5 мільярдів гривень. Всього бюджети об’єднаних громад зросли у 7,1 рази. Так, із цим ресурсом можна змінювати громаду, розбудовувати та відновлювати те, що 25 років нищилось
Сухі загальні цифри не мають такого впливу, як розповіді людей на місцях, де створили ОТГ. Зараз у Житомирській області 32 об’єднані громади, на чергові вибори 29 жовтня 2017 року йдуть ще 13 громад, тобто на кінець цього року у нас буде 45 ОТГ, які об’єднають більшу частину території області.
Ці громади мають потужний імпульс до розвитку – приріст до бюджету, субвенція держави, міжнародні гранти, експертна та технічна допомога Центрів розвитку місцевого самоврядування та офісів міжнародних організацій. Це не повний перелік тих бонусів, які виникають після об’єднання. Так є і мінуси, зокрема нереформоване законодавство у сфері управління землями поза межею населених пунктів, дефіцит підготовлених кадрів у всіх сферах управління, відсутність досвіду у новообраних керівників громад та чимало інших.
Така ситуація дозволяє порівняти розвиток громади ОТГ та селищної ради, які розташовані поруч та мають потужні потенціали розвитку, як ресурсні так і людські. І це дозволить нам зважити всі за та проти свторення ОТГ чи залишити все так як є.
Високівська об’єднана громада була створена у 2015 році в серпні. І за ці два роки у об’єднані відбулись потужні системні зміни, як у розвитку інфраструктури, так і в соціальній та економічній сфері. А сусіднє містечко Головине, громаду, за 3 роки реформи децентралізації, створити не спромоглась, хоча перспективи розвитку і потенціал має потужний.
Отже порівняємо дві сусідні громади.
Територія
Завдяки об’єднанню Високівська громада об’єднала 5 населених пунктів із 3 сільських рад і таким чином збільшила свою сукупну територію до майже 97 км². І наразі ця територія є основою для розвитку громади та наповнення бюджету, адже 100% податку на землю йде в бюджет ОТГ. На відміну від Високого Головине має всього 13,4 км² площі, і з яких близько 100 гектарів це землі промисловості, і податки за землю йдуть у бюджети інших рівнів і лише частина у селищний бюджет.
Населення
5 населених пунктів Високівської ОТГ разом мають понад 2,7 тисячі мешканців. Сільського населення, яке в переважній більшості працює на фермах, кар’єрах, соціальних закладах та у сфері послуг. А от містечко Головине має 2,1 тисячі міського населення, яке у переважній більшості працює у соціальних закладах та у сфері послуг. Ще не так давно на виробництві працювала більшість населення містечка, але через закриття та конфлікти навколо місцевого кар’єру, із 500 робітників наразі там працює трохи більше 70 мешканців громади.
Людський потенціал у містечку Головине набагато потужніший аніж у Високівській ОТГ, тому що громада має Головинське вище професійне училище нерудних технологій, у якому працюють понад 70 працівників. Училище має потужну навчальну базу, а наявність поруч багатьох кар’єрів створює основу для практики. Крім того Головинський кар’єр – це підприємство із давніми виробничими та навчальними традиціями, які сприяють підготовці професійних кадрів рівня країни.
Бюджет
Високівська ОТГ має 21 заклад соціальної інфраструктури, понад 10 закладів сфери послуг, дві потужні ферми та кар’єри. Крім того сьогодні формується рішення щодо запуску заводу із каменеобробки та створення ще одного підприємства на базі приміщень колишнього колгоспу. Податок на доходи працівників цих підприємств разом із земельним податком і формує левову частку бюджету громади, який у 2016 році становив 5,3 мільйони гривень.
Містечко Головине має потужне підприємство Головинський кар’єр, який всі податки сплачує в районний, обласний та державний бюджети. А це мільйони гривень. Скільки повертається у громаду? Питання риторичне. Крім того у містечку є вже згадане училище нерудних технологій, школа, дитячий садок, амбулаторія та декілька десятків підприємств сфери послуг. І ці всі активи наповнили бюджет містечка у 2016 році на цілих півтора мільйони гривень.
Проекти
За два роки існування Високівської ОТГ на території громади були реалізовані десятки проектів із відновлення інфраструктури та будівництва нових об’єктів на кошти, як держави, так і міжнародних донорів. Зокрема за рахунок субвенцій із бюджету та фонду ДФРР були відремонтовані та утеплені дві школи Високівська та Забрідська, 4 дитячі садки утеплені, дороги між населеними пунктами та, власне у селах, відремонтовані. Лишились декілька доріг, які планують відремонтувати у наступних роках, але вже зараз сільська рада громади замовила проектно-кошторисну документацію на їх ремонт.
Окремо варто зупинитись на проекті відновлення та будівництві системи вуличного освітлення у кожному селі громади. Усі вулиці, усіх 5 сіл, будуть із сучасним та енергоефективним освітленням. Кошти на проект громада отримала із державного фонду регіонального розвитку, але третину селяни виділили із власного бюджету. Бюджет проекту склав майже 1,5 мільйони гривень.
Містечко Головине про таку кількість проектів, як у Високівській ОТГ, поки лише мріє. За останні декілька років було реалізовано проект у місцевій школі, замінили систему опалення та декілька вікон. Також було відремонтовано спортивний зал. Гроші на ці об’єкти виділили із бюджетів різних рівнів і частково місцевого. Але комплексне утеплення, наприклад школи, громада наразі неспроможна провести за власний кошт. Розрахунок бюджету на санацію стін, заміну вікон та дверей, утеплення даху та цоколя йде на мільйони гривень.
Термінологія
Це дуже важливий показник, які терміни використовують голови громад та мешканці у спілкуванні. Передусім це засвідчує рівень розвитку людського капіталу.
За три години спілкування із головою Високівської ОТГ Миколою Бардуком найбільше я почув активних дієслів – зробимо, замовимо, реалізуємо, підтримаємо, профінансуємо, проконтролюємо. Державний фонд регіонального розвитку, ПРООН, субвенція, інфраструктура, комплексна санація, утеплення, модернізація – це слова працівників шкіл, садочків, будинків культури, кар’єрів, ферм та, навіть іноді, пересічних селян. Не можна сказати, що такі системні зміни у свідомості мешканців громади відбулись за два роки існування об’єднання, але те що реформа посилила цей процес – це беззаперечно.
Стосовно сусіднього містечка Головине, то одразу відчувається різниця у настрої людей. Є активні дієслова, щоправда іншого штибу – ми попросили, звернулись, запланували, чекаємо, надіємось або ж сподіваємось. А от слово «проекти» тут почуєш рідко. Хоча ця ситуація дуже дивна, адже у містечку є потужний навчальний заклад вище професійне училище нерудних технологій, є потужний кар’єр із досвідченими фахівцями. Ці люди мають доступ і до сучасних знань та технологій, і до інтернету, де можна якщо не пройти он-лайн курс навчання, то принаймні знайти інформацію про конкурси, гранти чи програми.
Висновки
Це умовне порівняння двох громад, які мають багато спільного. Але ці показники формують ситуацію, коли одна громада розвивається швидкими темпами, відновлюючи економіку, інфраструктуру та підвищує соціальні стандарти, а інша громада «тліє» у безвиході та дефіциті фінансування.
Щоправда є вирішення цієї проблеми, і воно очевидне – створення ОТГ. Тоді з’явиться ресурс для розвитку, як інфраструктури, так і людського капіталу. Але все у руках людей.
Дмитро КЛИМЕНКО
Будьте першим, хто прокоментував "Децентралізація на марші. Чому потрібно встигнути у «потяг» реформи?"