«Подобається відкривати у людях заховане вміння малювати», - засновниця студії «SweetART» у Житомирі (ФОТО)

Ольга Овчиннікова народилася та виросла на Хмельниччині, вищу освіту здобула в Національній академії мистецтв у Львові і ще кілька років працювала за спеціальністю «Дизайнер інтер’єрів», а після заміжжя переїхала у Житомир та навесні 2018 року відкрила тут художню студію «SweetART» – майстерню, де проходять групові заняття і майстер-класи для дітей та дорослих із малювання, живопису, розпису, ліпки з глини, валяння з шерсті, дорослий і підлітковий курс по дизайну інтер’єрів, арт-зустрічі, підготовка до вступу у профільні ЗВО, ін.

«На той час я мала двох дітей і перебувала п’ять років у декретній відпустці. Діяльність із дизайном інтер’єрів, яка мені досі дуже подобається, у Житомирі поставила на паузу і вирішила створити таке місце, куди б у першу чергу хотілося приходити самій і запрошувати інших трохи відволіктися, відпочити, поспілкуватися, перезавантажитися, поринувши у творчий процес, навчитися чомусь новому, розкрити свій потенціал. Окремо був напрямок для дітей і для дорослих. Зокрема, дорослі таким чином отримали можливість просто прийти і написати картину власноруч.

Зі свого боку забезпечую необхідними матеріалами, допомагаю, даю поради, рекомендації. Певним чином, орієнтувалася на таких самих матусь в декреті, аби вони могли змінити трохи повсякденну картинку, фокус, коло і тему спілкування. У перший тиждень після відкриття ми зібралися на майстер-клас, під час якого малювали картини за мотивами творчості Гапчинської. У нас вийшло дуже класно: тепла і дружня атмосфера підтримки, взаємоповаги, знайомство, розмови. Зараз маємо такий неформальний підрозділ студії – «Клуб поганих матусь». У вечір п’ятниці збираємося разом з його учасницями у форматі «Art&Wine» і приділяємо час собі: розписуємо вітражні картини, ліпимо з глини, виготовляємо вироби в різних прикладних техніках, – ділиться художниця та викладачка Ольга Овчиннікова.

– Для дітей я розробила окрему програму групових занять, яка частково спиралася на програму державних художніх шкіл та особистий досвід. Найперших учнів вчила малюванню ще у 15 років. У рідному Нетішині закінчила загальноосвітню та художню школу. Усі заняття в «SweetART» проводжу я особисто. Основна діяльність – малювання для дітей і живопис для дорослих. Мені подобається відкривати у людях заховане вміння малювати. Переконана, що малювати можуть всі, але не всі про це здогадуються. Аби відкривати ці можливості, існує моя студія. У період літніх, осінніх і весняних канікул для дітей організовую табори з різними активностями, екскурсіями, іграми. Також для діток щотижня регулярно проводжу майстер-клас: ми пишемо картини акрилом на полотні. Серед моїх учнів є такі, хто за результатами цих майстер-класів уже має підбірку робіт на цілу виставку. Володію багатьма техніками handmade, тому час від часу щось вигадую і пропоную виконати учням разом зі мною».

У «SweetART» є графік занять, які проходять на постійній основі, і майстер-класи, які Ольга анонсує завчасно на своїй сторінці або на сторінці студії у соцмережі Фейсбук. З початку повномасштабної війни на навчання приймає дітей віком від 6 років, оскільки у випадку «Повітряної тривоги» їх легше організувати для переміщення в укриття. Хоча, раніше працювала і з молодшими. Приміром, на заняття півтора року двічі на тиждень ходив разом зі своєю на два роки старшою сестричкою 2,5-річний хлопчик. Серед найстарших учнів – 76-річна бабуся, яка малювала для онучки, подружня пара, вік яких – за 80. Зазвичай приходять ті, кому 30+ – люди, що реалізувалися в особистому і професійному житті і хочуть втілити дитячу мрію чи спробувати щось нове, подолати страхи й обмеження.

«На моїх очах ростуть нові талановиті художники, – додає засновниця художньої студії. – Для дітей до 15 років заняття триває одну-дві години, де вони просто вчаться малювати. Для старших дітей і для дорослих програма трохи інша. Ми здебільшого конкретно готуємося до вступу чи працюємо по індивідуальному запиту. Бувало, за рік так підтягували навички, що цього вистачало, аби вступити в обраний заклад освіти на бажану спеціальність. Мої випускники навчаються на художніх і творчих спеціальностях у вітчизняних та закордонних навчальних закладах. Серед них є майбутні архітектори, художники-графіки. Пишаюся ними і тішуся, що змогла вплинути і зробити внесок у їх розвиток, здійснення бажань. Нещодавно один із учнів захистив аспірантську роботу в коледжі дизайну в Польщі, інша учениця навчається на дизайнера у Мілані, є багато учнів у Житомирському державному університеті ім.І.Франка. Інколи діти приходять у студію без жодних думок, аби у подальшому пов’язати свій фах із творчістю, але провчившись певний час, свідомо обирають творчу спеціальність».

У Львівській національній академії мистецтв Овчиннікова здобула базу академічної освіти – академічний рисунок, академічний живопис, академічна скульптура, композиція. Закінчила навчання у 2009 році та отримала диплом із відзнакою, в якому вказано, що вона – «дизайнер, художник, дослідник та викладач». З-поміж усіх цих професій, виявила, що на даному етапі саме викладання подобається найбільше. Займається творчістю, шиє авторські ляльки на замовлення, пише картини, навчає інших. У березні минулого року планувала провести персональну виставку робіт, яка відклалася через початок повномасштабного вторгнення російських військ і досі художниця не наважується повернутися знову до цього питання.

Натомість, побачити її роботи та картини учнів, які лишаються висихати після занять, можна безпосередньо у художній студії за адресою пров. Скорульського, 5, каб. 303 у форматі постійно діючої експозиції.

«SweetART» – це не художня школа у класичному розумінні, а простір, де є наставник, підтримуюче середовище, куди ти приходиш робити щось робити у своє задоволення. Основний принцип – робити все по любові, ніхто не обмежує, не пригнічує, не наполягає: тут свобода самовираження. Моє завдання як педагога – не відбити бажання людям проявлятися і творити, – констатує Овчиннікова. – До 12 років не займаємося жодними академічними дисциплінами, бо лише після 12-ти у людини починає розвиватися аналітичне мислення, вона здатна аналізувати форму, простір і бачити його таким, як воно є, а до того працює асоціативне мислення.

Діти малюють об’єкт таким, яким вони його бачили на якомусь іншому зображенні, відтворюють малюнок, а не своє бачення, у переважній більшості. Це вікова особливість. Власне, на кожен вік дитини є певні стандарти, вимоги і можливості у створенні малюнків. Не варто сподіватися, що через місяць навчання 8-річна дитина буде малювати реалістичних людей. Це утопія і так не буває. Результат можливий при регулярній роботі. Вважаю, що не обов’язково малювати глечики, як це було у художній школі, коли кілька занять поспіль малювали постановку натюрморт глечика і яблучка. Можна малювати на кожному занятті інший глечик або взагалі те, що тобі подобається.

Регулярні заняття сприяють розвитку бачення, власної колористики, просторового мислення, пропорцій. Все треба робити, виходячи з інтересу людини. Сучасне покоління дітей і підлітків – класні, сміливі, незакомплексовані люди, знають, що хочуть, тож навіть не етично пропонувати чи змушувати малювати їх умовні «глечики», коли їх цікавить аніме чи якась інші напрямки малювання».