Побиття поліцією, здається, можливе лише на росії чи в білорусі. Там тенденція вирішувати питання та демонструвати свою владу над іншими тортурами, зберігається досі. Проте, на жаль, подібні ситуації неодноразово були і в Україні.
До редакції «Times.ZT» потрапила інформація про справу, яка має початок ще у 2009 році. Тоді чоловіка жорстоко побили, на той момент, працівники ДАІ – Житнік Дмитро Васильович і Стретович Руслан Георгійович. Їм вдалося уникнути покарання, справу про побиття закрили через те, що закінчився термін давності, а станом на сьогодні вони продовжують працювати в правоохоронних органах.
Чоловік, якого побили, просить залишитися анонімним, тому його ми називатимемо Андрій.
Він згадує, почалося все з того, що він попросив свого знайомого підвезти його додому, оскільки сам Андрій був напідпитку. Дорогою додому за ними почали їхати поліцейські:
«Я був випивший, і за мною почав слідкувати патруль. Моя машина стояла біля магазину, і я попросив знайомого підвести мене. Вони поїхали за нами. Зупинили, і тому чоловіку, який мене підвозив, почали розповідати, що ця машина була в угоні, що він поїде в СІЗО, а мені почали казати, що мій знайомий, який мене підвіз – нетверезий. Вони забрали у мене ключі від машини і квартири та не віддавали. Поліцейські почали вимагати, щоб я заплатив за того, хто мене віз, і тоді вони відпустять його. Я відповів, що нічого не платитиму, і що я нічого не порушував».
Андрій розповідає, що через побиття поліцейськими від отримав тяжкі травми, і тепер має інвалідність 3-ї групи:
«Того, хто був за кермом повезли на Гуйву, перевіряти на стан алкогольного сп’яніння, а мене залишили біля машини, і тоді приїхав другий екіпаж – Дмитро Житнік і Руслан Стретович. Вони мене і побили. Побили так, що зламали мені руку, палець на правій руці, зламали мені хребет, після чого я маю 3-тю групу інвалідності, і відбили мені праву ногу, бо вони били мене цими берцями так, що у мене були відбиті м’язи, і майже рік нога загоювалася, вона 9 місяців гноїлася. Вони, коли мене били, то не давали мені кричати про допомогу. Я і свідомість втрачав, потім приходив до свідомості, намагався від них втікти, а вони наздоганяли і знову били».
Якби не жильці будинку, біля якого поліцейські «дубасили» Андрія, то не ясно чим би закінчилася ця історія. Чоловік розповідає, бореться за справедливість уже 14 років, і хоче, щоб винні отримали покарання за те, що побили його:
«Люди кричали з вікон, щоб мене припинили бити, і врешті вийшов чоловік, який бачив, як вони почали мене бити. Цей чоловік викликав поліцію на цей екіпаж поліцейських. Свідків було багато, але їх ніхто не шукав і ні про що не запитував. Але було два свідки, які самі визвалися свідчити. Їм потім погрожували, тиснули на них. І коли я вже лежав у лікарні, то прийшли їхні командири і почали напряму мені вже погрожувати, щоб справу закрили. Я відмовився, і вони все одно продавили, почали закривати справу самі. Я її декілька разів сам порушував, а її весь час закривали. Вони 3 роки не ходили на суди. Там весь час була суцільна корупція. Вони проплачували прокурорів, затягували цю справу як могли. І в результаті зараз справа закрита, бо пройшло вже 10 років, а ці поліцейські працюють далі, Дмитро Житнік у Житомирі, а Руслан Стретович у Києві. Зараз я написав скаргу на них в Міністерство внутрішніх справ, чому вони досі працюють, і чому їх не позбавили права працювати».
Адвокат Андрія пояснює, що дійсно, справи по тяжким злочинам можуть закрити по терміну давності через 10 років, а особливо тяжким – через 15 років. Так сталося і з цією історією:
«У 2009 році людину побили. В 2016 тільки справа потрапила до суду. Дмитро Житнік і Руслан Стретович досі продовжують працювати в поліції. Я не знаю, які у них повноваження, але знаю, що вони вважаються несудимими, оскільки справу закрили по терміну давності. По тяжким злочинам має пройти 10 років, по особливо тяжким 15 років, щоб врешті закрили справу. 10 років дійсно минуло, і зараз справу закрили. Тобто, судове рішення, воно законне, по закриттю, тут нічого сказати, питання в тому, що вони продовжують далі працювати в поліції».
Він також додає, що таким чином поліцейські вийшли з води сухими, справу «зам’яли», а людина в результаті залишилася покаліченою:
«Апеляційний суд встановив, що Дмитро Житнік і Руслан Стретович винні, і що побиття скоєне саме ними. А касаційна інстанція скасувала справу не тому, що неправильно були досліджені докази, а по термінам давності. Поновити цю справу не можна. Житнік і Стретович просто вийшли сухими з води і продовжують працювати. Питання тільки в моралі, як вони пройшли ці всі комісії, коли вони побили так сильно людину, і коли по цьому була справа».
На жаль, ми досі маємо проблеми з корупцією та свавіллям правоохоронних органів у нашій країні. Залишається сподіватися, що ця історія набере розголосу, і винних, врешті, покарають. Адже функція поліції, в першу чергу – захищати громадян, а не робити їх інвалідами.
Нагадаємо, зранку на Польовій у Житомирі сталася стрілянина: поранений – у лікарні.
Будьте першим, хто прокоментував "Поліцейські, які в 2009 році побили житомирянина до інвалідності, досі працюють: історія з перших вуст"