Продаєте онлайн? Увага, в Житомирі працює покупець-шахрай!

Схема ділків-бізнесменів, які начебто щось купують чи продають через інтернет не надто оригінальна. Спочатку на товар “клює” покупець, адже пропозиція й справді дуже вигідна – низька ціна, безкоштовна доставка, супер якість тощо. Далі продавець повідомляє про обов’язкову предоплату. Тож покупець старається знайти та перевірити відгуки про продавця й інші дані, наприклад сторінку в соцмережах. Все начебто добре, але як тільки кошти надходять на картку, продавець перестає вам відповідати на SMS та дзвінки, або ж взагалі викидає sim-карту, якщо сума замовлення була досить великою. 

Схожа ситуація нещодавно також трапилася зі мною, тільки я була не покупцем, а продавцем. Уявляєте як це цікаво – “розвести” продавця? Так от, на платформі OLX я розмістила оголошення про продаж телефону. Приблизно через добу з самого ранку до мене подзвонив потенційний покупець, й ми домовились про продаж товару.

Чоловік представився Андрієм та розповів, що купує телефон для своєї сестри в подарунок. Про внутрішній стан телефону навіть не цікавився, уточнив лише, чи співпадають фото з реальністю (перший натяк на підвох). Далі ми домовилися про зустріч. Проте покупець був не місцевим, тому сказав, що за телефоном приїде його товариш, а Андрій тим часом буде біля банкомату. Якщо телефон влаштує, то той одразу ж відправить кошти на картку Приватбанку. Подив та сумніви мене все ще не покидали. 

Проте на зустріч прибув не так названий друг, а звичайний таксист, який навіть не збирався оглядати телефон. Натомість мені одразу ж прийшло sms, що на картку зарахована потрібна сума через термінал самообслуговування iBOX. 

Увага! Вже третя й четверта підозра, що щось нечисто, бо кошти перераховували не через термінал Приватбанку. Всім відомо, що перерахунки через iBOX, якщо потрібно надіслати кошти терміново, робити дуже незручно, адже вони можуть прийти через досить тривалий час після сплати.

Звісно, що на картці грошей так і не було, тому телефон таксисту я не віддавала. Покупець порекомендував мені подзвонити до консультанта й сам продиктував номер – знову ж таки підозріло.

Консультант наче й розповів все дуже правдоподібно, проте він не був натренований у темпі розмови, щось там сьорбав і кашляв та й взагалі повідомив загальну інформацію про платіж, яку можна знайти на будь-якій сторінці про конкретний банкінг в браузері. 

Далі все було ще цікавіше – покупець зрозумів, що я не збираюся віддавати товар, поки не прийдуть кошти безпосередньо на карту, й відправив мені підробну квитанцію оплати.

Важливо звернути увагу на номер терміналу, код операції, дату та час відправлення (який не зазначено в квитанції), далі правильне написання самого банку, номер служби підтримки ну і написання ПІБ отримувача.

Правдивість цієї інформації можна легко уточнити, зателефонувавши до справжнього! консультанта та надавши йому певні дані оплати. 

Також рекомендую перевіряти в програмі Getcontakt теги людини за номером. Виявилося, що мій Андрій – зовсім не Андрій, а “Ярик Ломбард”. Кумедно, що у Viber він зареєстрований як Олег – це вдалося з’ясувати, коли покупець відправляв квитанцію.

Нахабний чоловік наприкінець ще й вирішив застосувати тяжку артилерію – почав словено тиснути й кричати на мене: “Я тепер не зможу повернути свої кошти, тому телефон вже мій! Віддавай його таксисту, інакше лишай в залог свої документи! Сідай в машину та їдь до мого кума, я тебе тут чекаю! Разом будемо перевіряти, де гроші!”. А коли зрозумів, що я ні про що з ним домовлятись не збираюсь, просто послав й назвав тупою куркою.

Логічно, якби це був справжній покупець, він би до останнього з’ясував деталі оплати й чекав би, поки я не передам товар таксисту.

Я вже давно зрозуміла, що це афера, проте цікаво було пограти з ним далі й дізнатися всю схему. Таксисту теж було цікаво, адже він випадково став учасником всіх цих подій.

Sms мені надійшло з того ж номеру, що покупець надав мені як контакти консультанта, які теж співпадали з даними служби підтримки, що в квитанції.

Сама квитанція була підробною, адже в банку мені повідомили, що номера такого термінала просто не існує, а з моєю карткою в той день не проводилась жодна операція.

Тому коли той ділок зрозумів, що розвести не вдалось, то вирішив ще й “кинути” водія таксі, якому вже був винен близько 600 грн за поїздку туди й назад  (приблизно 50 км), плюс очікування близько години та самі ж послуги таксиста.

Тому щоб не “клюнути” на такий гачок – завжди враховуйте деталі угоди, навіть якщо вони мізерні, як вам здалося. До речі, цей бізнесмен ще й використав 3 різних номера, коли телефонував й писав до мене, щоб ще більше заплутати. 

Нагадуємо, що на час карантину на OLX активізувались шахраї: як не втратити свої гроші читайте тут.