Проект ESCAPE: Спадок роду Терещенків у Житомирській області

Одним із цікавих об’єктів Житомирщини туристичної є палац Бержинських-Терещенків, розташований в місті Андрушівка Житомирської області. Він належав одним із найвідоміших цукрових магнатів XIX століття – родині Терещенків. Це найвизначніша і найстаріша історико-архітектурна пам’ятка, туристичний об’єкт Андрушівки та району.

Першим власником палацу був поляк за походженням, камергер російського двору Станіслав Бержинський. За його наказом палац звели у середині XIX століття, в який за задумом майстрів, окрім самої будівлі повинні були входити господарський корпус, стайня, кілька комор, пара оранжерей, зелений парк. Розташований за садибою фонтан також зберігся до наших днів.

У 1843 році в Андрушівці було зведено перший цукровий завод на Житомирщині. У 1869 році Артемій Терещенко, що започаткував династію підприємців-цукрозаводчиків і меценатів, придбав підприємство, а разом з ним і маєток у синів Станіслава Бержинського. У часи Миколи Терещенка цегляний палац складної форми був перебудований у стилі французького неоренесансу.

В роки громадянської війни, після жовтневого перевороту, в будівлі палацу був організований Волиньревком матросом-балтійцем М. Попелем. Згодом, у червні 1920 року, на території розташувався штаб Першої кінної армії Будьонного, проходили збори селян і мітинги. Потім палац був розграбований, а при відступі вояки збирались підірвати споруду, але місцеві жителі висунули пропозицію розмістити в стінах палацу школу, так і було зроблено. В наш час в приміщенні палацу розташована Андрушівська ЗОШ I-III ступенів № 1.

Двоповерховий палац знаходиться в центральній частині міста, а навколо розташовується старий парк зі ставком, які були закладені ще Бержинськими. В наші дні парк є пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення. У сімдесяті роки минулого століття приміщення маєтку зазнали реконструкції. Нині перебудований комплекс будівель садиби Терещенків являє собою асиметричний одно- і двоповерховий витягнутий периметр (загальна довжина 120 м) під одним дахом (після надбудови другого поверху над північною частиною), що складається з палацу з вежею в центрі східного фасаду, оранжереї та господарського корпусу.

Будівля перебуває в достатньо непоганому стані в наш час, але потребує уваги, зусиль та коштів для збереження цієї пам’ятки архітектурного та історичного значення.

Ще один маєток Терещенків знаходиться в смт Червоне Андрушівського району Житомирської області. Він побудований у 1851 році в неоготичному стилі на замовлення польського шляхтича Адольфа Норберта Еразма Грохольського (1797-1863 рр.), що володів селом та у мирний час займався розведенням арабських скакунів.

Після його смерті будівля перейшла його дружині Ванзі, яка походила з роду Радзивілів. Але вдова Грохольського переїхала до Франції, а маєтки продала Миколі Артемійовичу Терещенку, який на той час вже був відомим цукровим магнатом, а також прославився як меценат. Після купівлі Микола Терещенко передав палац своєму братові Федору, який був промисловцем і цукрозаводчиком.

Федір Терещенко багато займався благодійністю. Будучи почесним громадаянином Києва, виділяв кошти на облаштування будинку для безпритульних, пологового будинку, лікарні для простих робітників. Побудований ним у 1870 році цукровий завод у смт Червоному функціонує і в наш час.

Маєток у своєму архітектурному рішенні – це симетричний триповерховий палац, в плані – витягнутий чотирикутник, на головному фасаді якого красується вежа з вісьмома сторонами, а до бічних фасадів примикали дві чотиристоронні вежі. Кам’яна споруда протягом історії свого існування неодноразово перебудовувалася, однак під час змін вона не втрачала свого неоготичного образу. Після смерті Федора Терещенко в 1894 р палац став власністю його сина – відомого київського авіаконструктора Федора Федоровича Терещенка (1888-1950 рр.).

Саме в ті роки будівля зазнала найбільшої реконструкції, оскільки молодий діяч займався будівництвом літаків для повітряного флоту тодішньої Російської імперії . У зв’язку з цим палац особисто відвідував російський цар Микола II. Відомо, що перший літак Федір Федорович побудував у 21-річному віці. Пізніше світ побачив літак Терещенко-2, -3, -4, -5 та -6, а також у співпраці з авіаконструктором Дмитром Григоровичем з’явилися – Т-7, Г-2 і Г-3.

У селищі побували відомі авіатори: Павло Нестеров (автор мертвої петлі) і Любов Галанчікова, яка працювала за контрактом льотчиком-випробувачем. У співпраці з засновником вертольотобудування Ігорем Сікорським Федір Терещенко створив найбільший тодішній літак – “Ілля Муромець”.  В наш час при заводі діє невеликий музей, присвячений історії авіабудування та родині Терещенків.

У 1917 році з приходом радянської влади маєток і підприємства Терещенків націоналізують, а Федір Терещенко емігрує до Парижу. У пограбованому палаці на початку 1920-х років розташовується сиротинець. Пожежа 1928 року знищує все, що на той час залишилось від розкішних інтер’єрів Терещенків. Саме після цієї пожежі стіни будівлі набули темного кольору. 

Після Другої світової війни у палаці функціонувало фабрично-заводське училище, де готували фахівців для цукрової промисловості, згодом ПТУ. Після цього маєток на певний час залишився без господаря і почав швидко руйнуватись. І нині він знаходиться в напівзруйнованому стані і належить Свято-Різдва Христового Червонському жіночому монастирю.

На території палацу зараз можна побачити залишки неробочого фонтану, який раніше прикрашала скульптура, а зараз на ньому встановлено хрест. Верхня частина фонтану є унікальною чавунною копією скульптури «Три грації» і зараз стоїть на площі перед будинком культури, а раніше стояла біла палацу. Її оригінал, виготовлений у ХVI столітті скульптором Жерменом Пілоном, зберігається у Луврі. Скульптуру відтворили на замовлення Терещенка, стилізувавши її під фонтан.

Маєток Терещенків в смт Червоному знаходиться в незадовільному, частково аварійному стані та потребує негайної реконструкції для збереження цінної архітектурної та історичної пам’ятки Житомирщини туристичної.