Прикраси з бісеру та шопери з трендовими принтами: житомирянка Діана Михаленко створює вироби на підтримку ЗСУ (ФОТО)

Вже втретє на Михайлівській у Житомирі подруги Діана Михаленко та Катерина Кононюк проведуть акцію, під час якої збиратимуть кошти на потреби військовослужбовців. Дівчата з перших днів повномасштабної війни активно займаються волонтерською діяльністю, а кілька тижнів тому вирішили проводити у центрі міста благодійні заходи, під час яких усі бажаючі можуть придбати різні товари й послуги.

Зокрема, за донат від 100 гривень Катерина пропонує зробити фото чи міні-фотосесію. Цією справою вона займається професійно вже більше 10 років. А от Діана продає власні вироби з бісеру. Для нового ярмарку підготувала ще й кілька шоперів. Ці еко-сумки з актуальними нині принтами розмальовувала вручну протягом тижня. Там можна побачити традиційні національні мотиви, патріотичну символіку, «Мрію», Патрона, знамениту панаму лідера гурту «Калуш», напис «Орка тіло ляже в грунт допоможе ЗСУ», тощо.

Найвідповідальнішою, зізнається майстриня-початківець, була робота над шопером із зображенням військового у бойовому спорядженні із шевроном «Беркут» та цитатою із творчості Тараса Шевченка – його присвятили рідному братові Захарові, який захищає країну і саме його фото в основі зображення. Цю сумку планує продати щонайменше за тисячу гривень, сподівається, що житомиряни із розумінням поставляться до цього, тим паче, у першу чергу це кошти для захисників, а шопер – приємний бонус за гарну справу.

До слова, і прикраси, і сумки Діана почала робити лише нещодавно і виключно з однією метою – зібрати таким чином кошти на придбання усього необхідного для воїнів, які постійно звертаються із проханням допомогти тими чи іншими речами. Виробів із бісеру за цей час виготовила більше сотні. Частину вдалося продати на своїй сторінці в Instagram, половину – на ярмарках. Загальний дохід від цього – понад 5 тисяч гривень.

«Усі ці кошти до останньої копійки були витрачені саме на потреби ЗСУ. Туди піде й решта з того, що зароблю від продажу шоперів та інших прикрас на ярмарку уже цієї неділі – 10 липня, – ділиться Діана Михаленко. – Ідея з шоперами виникла під час минулої ярмарки. До нас долучилася команда «shopers_zt» і надала свої вироби, навколо яких був справжній ажіотаж. Ми домовилися, що 10% від продажу вони передають для військових. Я вирішила зробити такі сумки самостійно і тоді увесь прибуток буде для бійців. В інтернеті закупила шопери і стартовий набір для малювання. Визначилася з тематикою, образами, ескізами і взялася за роботу. На створення одного малюнка у мене йшло десь 2-3 години, пес Патрон і «Беркут» – вдвічі більше, працювала з вечора і до пізньої ночі».

Технологія створення шоперів включає кілька етапів: нанесення малюнку спеціальними фарбами для тканини, наступну добу він підсихає, а тоді зображення 5-10 хвилин «запікають» гарячою праскою. Далі готовий виріб сохне ще 48 годин, після чого чекає його ручне прання при температурі 30-40 градусів.

«У кожному шопері для покупців буде пам’ятка від мене щодо експлуатації і догляду. Я використовувала якісні матеріали, тож якщо дотримуватися рекомендацій, оригінальна сумка слугуватиме довго. Власне, це дуже практична річ. Можу це стверджувати із власного досвіду, бо вже два роки як відмовилася від поліетиленових пакетів та сумок, використовую лише такі тканинні торбини. Це дуже зручно та екологічно. Вартість еко- сумок на ярмарку буде різна, все залежить від складності малюнку. Є за 300, 350 та 400 гривень. Повторюсь ще раз – усі кошти йдуть на закупи для воїнів, собі не забираю навіть частину з прибутку. Якщо мої шопери матимуть попит, то у майбутньому продовжу цю справу», – каже волонтерка.

Михаленко розповідає, що підтримкою у всіх її творчих починаннях завжди був коханий Валерій. Коли захотіла варити мило – купив форми, коли вишивати – нитки, коли ж зайнялася плетінням – взяв на себе побутові справи. Разом з ним і стали волонтерами. Нині він так само всіляко допомагає їй у всьому, а коли брат довго не виходить на зв’язок, знаходить правильні слова, щоб заспокоїти і налаштувати на краще.

«Ми завжди мріяли про власну справу, бізнес. За кілька днів до війни взяли під реалізацію цукерки. Власне, з них почалося наше волонтерство – розвозили і роздавали безкоштовно солодощі на блокпостах. У нас є невеличке вантажне авто, тому подумали, що можемо доставляти гуманітарну допомогу в Житомирі, – згадує Діана. – Така можливість була у Львові, але необхідних офіційних документів благодійної організації чи волонтерів у нас тоді ще не було, тож звернулися до друзів-львів’ян Галини й Тараса і вони зібрали самостійно для нас перші вантажі. Це також розвезли по постах. Спочатку допомагали усім потроху. Ми орендуємо трикімнатну стареньку квартиру і одна з найбільших кімнат стала нашим штабом для сортування допомоги внутрішньо переміщеним особам, малозабезпеченим родинам і військовим. Були продукти, дитяче харчування, підгузки, «мілітарка». У соцмережах разом з Катериною розміщували інформацію про наявність товарів, отримували звернення і надавали усе. З часом сконцентрувалися більше на підтримці військових, просили партнерів пріоритетно надсилати більше речей для них. У Житомирі нам допомагав пальним чи талонами на нього волонтер Євген. Ми були знайомі лише день, але він завжди відгукувався на наші потреби, коли необхідно було заправити авто і привезти гуманітарну допомогу. Також ще допомагав волонтер Олександр – переселенець з Луганщини. Він як ніхто розумів реальні потреби і проблеми внутрішньо переміщених осіб. Пані Магда із Польщі разом із нашою житомирянкою Анастасією готували там борщі та вареники і продавали їх. Зароблені кошти витрачали на придбання продуктів, макаронних виробів, круп, засобів гігієни, військової амуніції. До них долучалися небайдужі поляки і теж приносили допомогу. Тамтешній завод передав близько тисячі банок консерв. Це все привозили у Житомир і роздавали. Співпрацювали із Олександром Гнітецьким та його командою, що допомагала переселенцям у Коростишеві. До речі, він запам’ятав нас як першими в історії, хто передав «кіндери». Їх ми отримали від пані Магди. Мали досвід співпраці із Вірою Гринишиною, яка організувала гуманітарний штаб у Андрущівці. Щось ми передавали їй, а вона зі свого складу давала нам речі військового спрямування. Тобто таких прикладів дуже і дуже багато. Зараз допомагаємо військовим, які у найгарячіших точках. Були запити на шкарпетки, футболки, білизну. Ми їх закрили із тих коштів, які зібрали на ярмарках – понад 25 тисяч за два рази. Ось на днях було прохання купити футболки і майки для бійців, які проходять лікування у військовому госпіталі. Ще військові звернулися, щоб придбали резинові тапки «шльопанці». Наші колишні одногрупники з Катьою скинули на це трохи коштів. Я запропонувала ще купити одноразовий душ, на днях він надійде. Далі все розвозимо по точках і волонтери, які їдуть на передову, все передають. У мене на війні менший брат, дядьки, двоюрідний брат. Саме вони були і залишаються стимулом займатися волонтерством, шукати можливості і ресурси для допомоги. ЗСУ – це ті, заради кого я хочу робити ще більше, іноді недосипаю чи забуваю поїсти, але намагаюся їх всіляко підтримати. Я вірю в ЗСУ і віднедавна в Бога».

Діана Михаленко запрошує 10 липня житомирян зробити свій внесок у перемогу і відвідати їхню ярмарку протягом дня. Окрім фотозйомки, прикрас та шоперів від волонтерок, будуть ще брошки від іншої майстрині, дизайнерські футболки і літні сукні від бренду «Мавка» Віри Гринишиної, натуральна косметика – бальзам для губ, мило ручної роботи від житомирянки Наталії Морозюк, можливо, в’язані іграшки та інше.

«Цього разу в мене буде більше акцент на шопери. Маю таких 8. Прикрас залишилося мало, сідатиму за нові, це займає більше часу ніж малювання, бо робота з дрібними деталями. Створюватиму прикраси на шию у мінімалістичному стилі. Я пів тижня малювала, а зараз візьмусь за вироби з бісеру. Також приймаю замовлення в соцмережах, кому потрібно – звертайтеся, зробимо щось індивідуально для вас – прикраси на шию, ручку, ніжку чи навіть для вашого домашнього улюбленця. Такі продавала на минулому ярмарку, було багато охочих купити. Традиційно усе зароблене – на армію, – зауважує Діана. – Маю офіційну роботу і працюю тиждень через тиждень. Звичайно, до творчості душа більше лежить, але завдяки роботі можу отримувати зарплатню і купувати ту ж саму фурнітуру для прикрас, набір для малювання. Скажу чесно, що до війни десь себе трохи жаліла, більше відпочивала. Зараз доводиться поєднувати все – творчість, волонтерську діяльність, роботу і допомогу батькам, бо я не лише волонтер, але й донька. Інколи й сама не розумію, де беру на все час і сили, але я знаю заради кого і чому я це роблю. Дуже прикро і боляче чути, коли люди кажуть чи пишуть, що «втомилися від війни», «втомилися допомагати волонтерам», а уявіть як хлопцям і дівчатам на війні. Вони захищають нас і точно знають ціну миру та спокою. Давайте разом підтримаємо наших захисників, аби швидше наблизити таку довгоочікувану перемогу».

Нагадаємо, що у Житомирі волонтерка Ніна Шепетуха розмальовує серію худі «З Україною в серці», придбати які можна під час аукціону. Усі виручені кошти направляю у БФ «Янголи армії», який допомагає військовослужбовцям.

Юлія Демусь