Література – ключ до людських сердець. Житомирщина є багатим на історико-культурну спадщину регіоном. Тут народилися й творили відомі українські митці, що описували у своїх творах особисті мотиви, чарівну природу та дух поліського краю. Одним з основоположників Житомирської прозової школи був український письменник-шістдесятник Валерій Шевчук, відомий як майстер психологічної та готичної прози.
Валерій Шевчук народився 20 серпня 1939 року у родині шевця в Житомирі. Ще в дитинстві майбутній письменник захоплювався творами Діккенса, Золя та Бальзака. Перше оповідання про історію рідного міста створив у шкільні роки. Зокрема, особливе враження на творчість митця справила книга Дмитра Багалія «Григорій Сковорода – український мандрований філософ». За висловами автора, саме Григорій Сковорода став для нього учителем життя. Будучи студентом історико-філософського факультету Київського університету, Валерій Шевчук активно писав твори та налагоджував стосунки з літературними студіями «Січ» і «Молодь».
Дебютував першим оповіданням «Настунька» про творчість Шевченка в збірнику «Вінок Кобзареві», що вийшов у Житомирі. В 60-х роках письменник написав близько 20 новел, частина з яких була надрукована в журналах «Літературна Україна» та «Вітчизна». Зокрема, новелу «Вона чекає його, чекає» згодом екранізували. В цей період автор створив повісті «Золота трава», а також перший варіант повісті «Мор», в якій порушував ряд екзистенційних питань.
Після закінчення університету Валерія Шевчука було відправлено до Житомира, де той працював кореспондентом газети «Молода Гвардія». У 1966 році закінчив повість «Середохрестя», в якій поділився з читачами враженнями від студентського життя. Наступного року вийшла книга «Серед тижня», а сам митець став членом Спілки письменників України. В 70-ті роки його твори майже не друкували через те, що влада критикувала все українське. Попри це, автор продовжував писати, вважаючи своїм обов’язком повернути українській літературі її гуманістичне обличчя та розвивати культуру свого народу.
У творчості Валерія Шевчука можна виділити три основні напрямки: твори про сучасне життя, історична проза та літературознавчі праці. Протягом другої половини ХХ ст. було надруковано його книги «Долина Джерел», «Тепла осінь», «На полі смиренному», «Дорога в тисячу років», «Панна квітів» тощо. Загалом Валерій Шевчук є автором понад 150 наукових та художніх книжок, а його твори було перекладено 22 мовами світу. Одним із найпопулярніших романів письменника є трилогія «Три листки за вікном», який створювався упродовж майже 15 років. За нього митця було удостоєно Шевченківською та премію Фундації Антоновичів. Кожна частина твору розкриває історію представників роду Турчиновських крізь століття.
Ми маємо пам’ятати про важливість літератури в нашому житті та її внесок у розвиток сучасного суспільства. Валерій Шевчук є автором, чия творчість поєднує сучасні мотиви та втілення українських традицій. Він завжди закликав любити свою країну та усвідомлювати надбання свого народу: «Бог дарував нам Україну. Так будьмо ж ми, українці, нині живущі в Україні та за її межами, гідними цього дару».
Марина Лозко
Будьте першим, хто прокоментував "Письменники Житомира: творчий шлях Валерія Шевчука"