Равликова ферма зблизька: як це зробити у селі і чи є сенс? (ВІДЕО)

ravlyk 777x437 - Равликова ферма зблизька: як це зробити у селі і чи є сенс? (ВІДЕО)

Незвичайна ферма для села з’явилась у сусідньому з Бердичевом Хажині. Тут розводять тисячі равликів на 4-х сотках землі. Живуть вони у довгій, 40-метровій теплиці, яка шириною 8 метрів, а висотою – 3,5. Опікується ними родина, яка ризикнула вкласти у цю справу близько 300 тисяч гривень, котрі довелось позичати.

«Хтось казав, що за равликом не треба багато доглядати і не треба багато вкладень грошових сюди давати. А насправді зовсім навпаки виходить. Догляд за равликовою фермою – це щоденна і кропітка праця. Фінансів потребує равлик теж достатньо великих», – каже Роман Камінський, розводить равликів.

Починали батько з сином і зятем зі 110 кг маточного стада – дорослих равликів, яких привезли з Тернопільщини. Ціна за кілограм статевозрілого равлика коливалась від 8 до 12 євро. На початку літа саме закінчився сезон розмноження. З отриманої ікри фермери зінкубували мальок і випустили у теплицю для подальшого розвитку.

«Равлик кожен день має бути нагодований, спеціально виробляють корм, розсипають його. Має бути зрошування, бо равлик так само і воду має пити, він вологолюбива істота. При штучному режимі, при однакових умовах щодня іде ввечері вважайте дощик, годується равлик, сиплеться корм, – при такому режимі гарно равлик підростає», – додає Роман.

Люблять равлики схрещений ріпак з пекінською капустою. А ще – кабачки, моркву та гарбузи.

«Вони істоти нічні. Вилазять харчуватись, паруватись, живуть саме вночі. А вдень вони відпочивають, ховаються від сонця», – говорить фермер.

Господарі кажуть: значно здешевили витрати на ферму, адже теплицю, стелажі, систему зрошування робили самі. У воду додають пробіотики, щоб слимаки не хворіли. Перед тим, як створити равликову ферму, Роман Камінський навчався у досвідчених фермерів зі Львова і Тернополя. Каже, у цій справі самому не вижити. Тому вступив в Українську асоціацію виробників равликів та в об’єднання фірм «Український кластер виробників равликів».

«Така ферма невеличка як наша фактично не спроможна самостійно вийти на експорт. Бо це дуже велика робота має проробитися. І кошти треба вкласти, і, відповідно, розібратися з усіма нюансами, знайти спеціалістів, які би допомогли здійснити експорт», – каже він.

Всередині теплиці фермери зробили соляні бар’єри, щоб равлики не розповзались по всій теплиці. Щоб вони не втікали назовні теж подбали.

«Перфоровані стрічки підключено 12 вольт, коли равлик доповзає і вусиками попробував чи далі можна лізти, його б’є маленький розряд струму і він відчуває, що далі не можна і вертається назад. Коли не було електропастуха цього, то він виходив за межі нашої ферми і ми двічі на день ходили його вранці і увечері збирали назад, заселяли», – говорить Віктор Камінський, розводить равликів.

Ферму чоловіки назвали «Равлики малої гори», – як місцевість їхнього села. Маленькі підопічні мають розмір від 25 до 40 міліметрів і масу 6-15 грам. На осінь господарі очікують зібрати їх декілька тонн.

«Для душі ми будемо отримувати задоволення, коли побачимо, скільки ми його виростили, які у нас будуть прибутки. Розрахуємось з боргами, якщо буде можливість, будемо пробувати розширити далі нашу ферму, вийти на кращий рівень по вирощуванню равлика», – каже Віктор Камінський.

Фермери планують експортувати живих охолоджених равликів. Але чим довше вони лежать у холодильнику, тим більше втрачають ваги. Ціна за кілограм від 2 до 5 євро. На майбутнє думають і про виробництво напівфабрикатів. Таке м’ясо, кажуть, за смаком нагадує курку чи мідії. Слиз та ікра равликів теж коштовні у світі, але поки фермери не націлені на їхній збут.

«Звичайно перспективно. Це не буде миттєвий дохід, але це поступовий розвиток цієї справи, яка у подальшому обов’язково дасть свої прибутки. Бажання людей подивитися, думаю, буде часточкою того туристичного маршруту по нашій громаді і, звичайно, за бажанням власника, буде можливість робити екскурсію, що буде підтримкою для його ферми», – каже голова Семенівської ОТГ Наталя Семенюк.

30-річний Роман за фахом економіст-кібернетик. За рік хлопець втягнувся у фермерство, яке, каже, набуває обертів в Україні. І хоча культура споживання равлика тут ще малорозвинена, упевнений: ця галузь може стати зайнятістю для селян і приносити хороший прибуток.

Будьте першим, хто прокоментував "Равликова ферма зблизька: як це зробити у селі і чи є сенс? (ВІДЕО)"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*