Регулювання Telegram: Верховна Рада готується до голосування за законопроєкт №11115

Найближчого пленарного тижня парламент може розглянути у першому читанні резонансний законопроєкт, що має на меті нібито впорядкувати роботу месенджерів та соціальних платформ в Україні. Та попри заяви про захист нацбезпеки, ініціатива викликала гострі дискусії через питання свободи слова та відповідності європейським нормам.

Автором ініціативи є скандальновідомий народний депутат від партії “Європейська солідарність” Микола Княжицький. За його словами, документ впроваджує поняття «провайдерів платформ спільного доступу до інформації» як окремих суб’єктів у сфері медіа.

Відповідно до нового законопроєкту платформи зобов’язані будуть відкрити структуру власності та джерела фінансування на вимогу Нацради з питань телебачення і радіомовлення. На думку Княжицького, це нібито має унеможливити вплив держави-агресора.

При цьому сервіси повинні будуть мати офіційного представника для комунікації з державою, якщо вони не зареєстровані в ЄС.

Відповідно до нових положень,у разі поширення інформації, що загрожує безпеці, платформи мусять її оперативно видаляти. За невиконання вимог передбачені штрафи та обмеження використання мережі державними органами.

«Цей закон дасть державі додаткові інструменти для захисту від використання ворогом різноманітних мереж передачі інформації»,

— наголошує Княжицький, додаючи, що до другого читання норми можуть стати ще жорсткішими.

Водночас Голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв застерігає: поточна редакція може вступити у конфлікт із законодавством ЄС. Мова йде про Акт про цифрові послуги та Європейський акт про свободу медіа, які Україна зобов’язалася впровадити без змін.

За словами Потураєва, європейці категорично проти визнання соціальних платформ медіасуб’єктами. Вже є негативний висновок Ради Європи на подібні тексти. Щоправда депутат допускає прийняття проєкту в першому читанні з подальшим доопрацюванням.

Проти нового законопроєкту виступає і громадськість, адже він фактично обмежує свободу слова і дає широке поле для зловживань та приховування резонансної інформації.

Нагадаємо, що ще у 2024 році про необхідність впорядкування роботи Telegram заявляв керівник ГУР Кирило Буданов. Тоді йшлося не про повне блокування, а про технічні обмеження та контроль за дезінформацією. Однак через суспільне обурення цю ідею так і не було реалізовано.

Наразі ж, згідно з опитуваннями групи «Рейтинг»:

• 76% українців виступають проти повного блокування месенджера.
• 52% підтримують посилення нагляду за платформою з боку правоохоронних органів.
• 28% респондентів вбачають у Telegram реальну загрозу національній безпеці.

Очікується, що фінальне рішення щодо формату регулювання буде прийнято після консультацій з керівництвом парламенту 19 березня.

Однак дещо дивним є підняття питання регулювання Telegram в Україні в той самий час як на росії його було повністю заблоковано. Складається враження, що українська влада відверто підігрує російській, а наступ на Telegram зрежисований однією і тією самою силою.