Рівень бідності в Україні досяг рекорду за час війни, а мінімальна зарплата є найнижчою в Європі

На четвертому році повномасштабної війни економічне становище українців суттєво погіршилося. За даними міжнародного видання Euronews, Україна займає останнє місце серед європейських країн та країн-кандидатів на вступ до ЄС за рівнем мінімальної заробітної плати, яка становить близько 169 євро (трохи більше 8 тисяч гривень). Для порівняння: у Молдові цей показник сягає 319євро, у Болгарії, найбіднішій країні ЄС, — 620 євро, а в Люксембурзі — 2704 євро.

Згідно зі свіжим звітом Світового банку, у 2025 році рівень бідності в Україні досяг рекордної позначки у 41,6%, тоді як у 2024 році він становив 37%, а до повномасштабного вторгнення у 2021 році — 20%. Таким чином, кількість громадян, які опинилися за межею бідності, фактично подвоїлася.

Головною причиною стрімкого падіння рівня життя є диспропорція між зростанням цін та доходів громадян. Від початку повномасштабної війни комунальні тарифи зросли на 50–70%, а вартість продуктів харчування — на 70–90%. Водночас реальні зарплати найбідніших верств населення скоротилися більш ніж на 30% за рік, а пенсійні виплати знецінюються інфляцією.

Аналітики Світового банку також констатують поглиблення нерівності доходів. Лише 35% домогосподарств із найбідніших 20% мали трудовий дохід у 2025 році, порівняно з понад 90% серед найбагатших верств. Майже 25% українських родин мають у своєму складі принаймні одну внутрішньо переміщену особу, ветерана або особу з інвалідністю внаслідок війни. Лише кожна п’ята сім’я спроможна робити бодай якісь заощадження, тоді як більшість змушена продавати майно або брати борги на базові потреби.

Ситуація, яку описують аналітики, справді відображає надзвичайно важкі реалії, з якими щодня стикаються мільйони українських родин. Війна завдала колосального удару по економіці, промисловості та ринку праці, що призвело до дефіциту бюджетних ресурсів та швидкого знецінення купівельної спроможності. Виживання на межі базових потреб стало щоденним викликом для багатьох верств населення, і подолання цієї соціально-економічної кризи вимагає від держави не лише утримання фінансової стабільності, а й негайного перегляду пріоритетів соціального захисту громадян.

Тим часом попри загальне скорочення доходів, окремі депутати задекларували десятки й навіть сотні мільйонів гривень, а деякі політичні сили суттєво наростили свої фінансові показники.