Постраждалі від масованого ракетного прильоту у Житомирі розповіли про наслідки удару

Розбиті вікна та повсюди дрібні уламки скла, зірваний дах, але найболючіше – налякані мешканці та їхні діти. Масовий ракетний удар, який відбувся в Україні 10 жовтня, на Житомирщині, на щастя, не завдав жертв серед людських життів. Проте очевидні пошкодження одного з навчальних закладів та помешкання місцевих жителів. 

У спортзалі школи частково зірвало вікна, а уламки настільки дрібні, наче решетом гатили. Про те, як під час прильоту почувалися діти та колектив, й про самі наслідки від ударної хвилі розповів керівник закладу Микола Міняйло: 

“Під час вибуху, який стався близько 9 години, були чергові в школі, бо школу ж не можна залишити без нагляду. І ті, хто був в школі, було враження таке, ніби падають стіни. Але в цей час я не був у приміщенні. Всі працівники школи разом з дітьми були у підвалі. Таке враження, як то хтось молотком бив це стікло, так дрібно розсипалося. Все це відбулося миттєво, за лічені секунди, але таке враження як на війні, як на фронті”.  

Проте відразу після завершення сигналу повітряної тривоги працівники школи своїми силами почали відновлювати вікна. 

“У відповідності до інструкцій ми повідомили поліцію про те, що сталося таке пошкодження суттєве, зробили фото для поліції тому, що такий порядок, і приступили своїми силами до усунення цих пошкоджень. Вчора було прохолодно, десь близько 12 градусів, і протяги великі. І ось своїми силами скло, яке було нас на складі, зуміли поставити. Поліетиленову плівку купили і ось таким чином тимчасово утеплилися”, – розповів Микола Міняйло.

За зруйнованими вікнами знаходиться приміщення спортивної зали. Найважче, каже директор, було ремонтувати вікна на другому поверсі, адже стеля в спортзалі висока й дістатися туди не так просто:

“Працівники школи – це вчитель фізкультури і малювання, робітник з технічного обслуговування будинків та інші чоловіки, а загалом їх було всього шестеро, за 4 години справилися”. 

Директор каже, що про наслідки прильоту обласна влада в курсі, проте відновити вікна остаточно не вдасться – їх потрібно замінювати:

“Керівництво області знає про цей факт, лист написаний, площа пошкоджень вікон встановлена, будемо чекати ремонту. Фрамуги дерев’яні, досить давні. 74-го побудована школа, то дерев’яні фрамуги деформовані і навіть скло щільно не прилягало. Тому такі вікна, на жаль, потребують заміни. Близько п’яти вікон ми відновили запасами скла, яке в нас було на складі, а шестеро вікон частково забили плівкою, де ще частково збереглося скло. Доречі, цікавий факт, для провітрювання на  першому поверсі була трохи відкрита фрамуга дерев’яного вікна, то ця фрамуга залишилася ціла”.

Крім вікон в середині школи нічого не постраждало. Осколки від віконного скла ж розсипалися і в середину приміщення спортивної зали і зовні – на територію школи. Попри руйнування є й хороші новини – учням оголосили тимчасові канікули. 

“Ми вчора оголосили про канікули, заклад працює автономно. Погодили з педагогами і батьками. Діти в школі навчаються з усієї області. До 6-ої години вечора батьки із дальніх районів вже всіх забрали. Ми плануємо з понеділка відновити навчання. Потрібно буде, то ще одним шаром плівки утеплимо вікна. Поки погода дозволяє і на вулиці провести заняття, але у спортзалі зараз все прибрано і чистенько, то можна буде і в спортзалі проводити заняття”.  

Натомість місцева жителька Анастасія, будинок якої розташований зовсім неподалік влучання рекети, розповіла, що згадала 24-те лютого, наче це був перший день війни і масові удари. 

“Ну ми з дітьми з ранку попрокидалися. З 7-ми годин почалася воздушна тривога, но ми, як обично: вся Україна, нас не каснеться. Але живемо біля такого об’єкта, що думали рано чи позно все случіться. По моєму, це було близько 9-ої години ранку. Ми почули страшний хлопок і вже полякалися. Спочатку я вискочила на вулицю, а потім поняла, шо треба тікать назад. Просто ми дітей сховали в хаті і чекали, поки остальне вже шось прилетить. Словами я не можу це передать. Це такий страх, коли ти не понімаєш, шо тобі робить: чи тобі кудись бігти, чи кудись ховаться, чи тобі якось вкриваться, чи дітей хапать і кудись бігти. Вчора це було як другий раз після 24-го лютого. Вже вроді й привикли за півроку, але состояніє не передать словами”. 

Ударною хвилею у будинку вибило вікна, Крім цього ще й підірвало шифер з даху сараю. 

“Вікна повилітали у нас і на сараї, по моєму, 11 шиферин злетіло. Головне, що всі цілі, а метеріальне – це вже таке. В нас тут рядишком брат живе, то кришу підірвало прям, гвозді повилітали. За дітей я дуже перелякалася, даже коли сьогодні в 7 часов була повітряна тривога, то раніше вони на неї не реагували, вони собі спали, було все нормально. Сьогодні вони попрокидалися самі від цього звуку сирени просто, і “Мама шо робить?”. Більше переживаєш за дітей. Нема ні бомбосховища, ні подвала, ні погріба, нема нічого. Ніхто не думав, що таке може бути”. 

Її старша донька, 14-річна Діана,  розповіла, що коли влучила ракета, вона прокинулась з переляку:

“Я ще в цей момент дрімала, а мала дивилась мультики. І коли гупнуло перший раз, я не поняла, шо проізошло. А коли гупнуло другий раз і трусануло, то … “

Дівчинка ледь стримувала сльози від згадки про емоції в ту хвилину. У сім’ї крім Діани також є двоє менших дітей, хлопчик та дівчинка. У будинку Анастасії, дякуючи комунальникам, вдалося відновити світло ще з 16 години в день прильоту. Господиня каже, що не розраховує ні на чию допомогу. Власними силами сім’я частково вже позатуляла вікна, і оговтується від пережитого. 

1 коментар до "Постраждалі від масованого ракетного прильоту у Житомирі розповіли про наслідки удару"

  1. Погроза Путіна застосувати ядерну зброю – це загроза для всього живого на планеті. Путін – це загроза кожній людині. Усім без винятку. Путін – це ворог кожної людини. Путін – ворог усього людства. Путін – це ворог усього живого. Путін – це ворог життя. Усунути цю загрозу, яка нависла над нашою планетою, потрібно будь-яким способом. Треба термiново діяти в iнтересах людства.

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*