Тарасу Коновалову – 22 роки, він народився і виріс у селищі Червоне на Житомирщині, туристичний потенціал якого нині намагається всіляко розвинути. Хлопець закінчив історичний факультет ЖДУ ім.І.Франка, працює за фахом вчителем історії та правознавства у сільській школі поруч, а разом з тим – туристичним гідом у палаці Грохольських-Терещенків. Таку свою діяльність називає виключно волонтерською. Його мета – популяризувати Червоне та відновити і зберегти пам’ятку архітектури для нащадків. Заснував громадську організацію «Червоне туристичне», збирає кошти на поточний ремонт та консервацію будівлі в очікуванні великої і такої необхідної реконструкції. Свої наміри підтверджує не словами, а реальними справами.
«З років 10 я цікавився історією цієї будівлі, розпитував місцевих про неї. Жив неподалік і завжди звертав увагу на палац. Ймовірно, саме дитяче захоплення вплинуло на моє подальше рішення навчатися на історичному факультеті, – ділиться Тарас. – У 2018 році я почав проводити свої перші екскурсії, а з кінця липня-початку серпня 2019 року зайнявся цією справою повноцінно. За минулий рік мав понад 800 екскурсій, якщо точніше, то 836. Був дуже активний та вдалий сезон. Якщо у 2021-му на вихідних було 20 і навіть 30 екскурсій, то зараз – дві, три, чотири. І це зрозуміло, адже в країні війна. Днями до нас приїздив нащадок польської шляхти, яка заснувала в Червоному палац – пан Генрік Грохольський. Зустрічалися з ним уже другий рік поспіль. Цього разу він перебував в Україні з гуманітарною місією, але також знайшов можливість завітати до маєтку. Познайомив пана Генріка зі своєю колегою, місцевою краєзнавицею Тетяною Андрійчук, яка детально розповіла про музей історії Червоного та наш цукровий завод. Пан Генрік безпосередньо побував у монастирі Свято-Різдва Христового, що облаштований в палаці Грохольських-Терещенків, у місцевій бібліотеці, поспілкувався з головою Червоненської громади Юрієм Ящуком. Також він отримав від нас подарунки – еко-сумку із зображенням маєтку, торбинку із Червоненським цукром, солодощі, а від музею і жителів громади – книжку історика Георгія Мокрицького «Червоне – з історії містечка».
До слова, придбати такі еко-сумки може кожен бажаючий. Тарас залюбки відправить їх поштою у будь-який куточок. Їх вартість – 200 гривень. До кожного такого замовлення у подарунок – листівка, теж із зображенням палацу.
«Із 2020-го в нас є сувенірні магніти, а минулого року Катерина Марченко створила і передала нам тисячу листівок зі світлинами маєтку. Окремо інші тематичні листівки можна придбати у місцевого підприємця під час візиту до Червоного, – продовжує Коновалов. – На цей рік я мав багато планів. Зокрема, розмістити на території палацу різні інформаційно-довідкові вказівники, розробити та запустити серію різноманітного мерчу. Поступово втілюю це. Першими стали саме еко-сумки. Там є зображення палацу, фірмовий логотип ГО «Червоне туристичне», посилання на наші сторінки в соцмережах та QR-код з переходом на «Patreon», де ми збираємо кошти на розвиток туристичної інфраструктури в містечку. Будемо далі рухатися в цьому напрямку. Новинки як завжди анонсуватиму на особистих сторінках і у спільнотах «Червоне туристичне. Палац Грохольських-Терещенків». Сумки не лише допомагають рекламувати і популяризувати палац та нашу громаду, але й сприяють у поширенні ідеї екологічної свідомості. Досить забруднювати наше середовище поліетиленовими пакетами, одноразовим посудом та іншим непотребом, треба шукати раціональні рішення проблеми. Ось такі речі багаторазового використання якраз для цього й призначені».
Окрім екскурсії палацом з можливістю прогулятися його територією і навіть зайти в середину, Тарас Коновалов пропонує туристам завітати у місцевий парк поблизу, до озера у формі серця та до фонтану з копією скульптури «Три грації», оригінал якої зберігається у Луврі. На мосту біля озера можна загадати бажання на любовну тематику і кинути монетку. Уся прогулянка займає близько години часу. Протягом усього шляху можна робити фото на згадку. Після завершення екскурсії бажаючі можуть лишати благодійні внески на відбудову палацу.
Вже більше 150 років у Червоному функціонує цукровий завод. Ювілейну дату відзначали у 2020-му. У той рік туристичний гід дарував гостям символічні подарунки – пакунки з цукром, інколи продовжує цю традицію і дотепер. Цьогоріч через війну завод вперше з часу заснування не запускатимуть.
«Минулого року саме завдяки благодійним внескам і пожертвам на «Рatreon» ми змогли провести ремонтні роботи на даху і законсервували його. Хочу наголосити, що це покрівля 60-х років минулого століття, тобто втручання в архітектурну та історичну спадщину не було, на це не потрібні дозволи відповідних інстанцій, – наголошує Тарас Коновалов. – Покрівля була вся у дірках, в жахливому стані. Частково ми це виправили. Багато коштів пішло не тільки на матеріали, а й на послуги ремонтної бригади, тому, якщо знову займатимемось цим питанням, то вже спробуємо власними силами. На третьому поверсі палацу взагалі відсутні вікна, треба хоча б плівкою їх закрити. Роботи вистачає і це лише те, що допоможе принаймні хоч трохи зберегти будівлю в нинішньому стані. На реконструкцію необхідно готувати проєкти, залучати великі суми коштів. Розумію, що державі поки не до реконструкції та розвитку туристичної сфери, зараз усі зусилля і ресурси націлені на здобуття перемоги. Водночас, я особисто запрошую до співпраці меценатів і спонсорів, яким близька моя ідея збереження та розвитку».
Тарас Коновалов не лише проводить екскурсії, але й допомагає утримувати територію палацу в порядку й чистоті – долучається до прибирання, косить траву, рубає порослі дерев.
Юлія Демусь
————————————————————————————————————————
Палац Терещенків — палац в смт Червоне Андрушівського району Житомирської області, збудований в неоготичному стилі на замовлення польського шляхтича Адольфа Норберта Еразма Грохольського (1797—1863), що володів селом. Нині знаходиться в занедбаному стані і належить Свято-Різдва Христового Червонському жіночому монастирю. Спочатку це був симетричний триповерховий палац. Неподалік в неоготичному ж стилі були споруджені господарчі будівлі та конюшня. Всередині палацу особливої уваги заслуговував вестибюль зі сходами, викладеними білим мармуром, а також — велика зала для балів з двома венеціанськими кришталевими люстрами. Від колишнього інтер’єру не збереглося майже нічого. Згідно із заповітом Адольфа Грохольського, який помер в 1863 році, Червоне мало дістатися його другій дружині – Ванді з Радзивілів Грохольській. Вдова невдовзі після смертічоловіка виїхала за кордон, а Червоне продала. Федір Артемович Терещенко трохи перебудував палац, а неподалік звів власне джерело прибутків — цукровий завод. Пізніше в ньому Терещенко розташував авіамайстерню. Палац був оточений великим парком, який межував із садами. Їхня загальна площа становила 58 га. В парку росли старі липи, дуби, каштани. Були тут два озера й альтанка на острівці. Перед палацом — декоративні газони. У власності Терещенків палац знаходився до Жовтневого перевороту 1917 року, а після у будівлі розташовувався притулок для безпритульних дітей, які невдовзі розбіглися і підпалили будинок. Пожежа 1928 року значно пошкодила будівлю, й хоча згодом зовнішній вигляд було відтворено, та інтер’єри було втрачено назавжди. Десь до кінця XX століття тут було ФЗУ (Фабрично-заводське училище цукрозаводського спрямування), а після його переїзду палац швидко занепав і став руїною. Через кілька років після здобуття Україною незалежності колишній палац було передано жіночому монастирю Святого Різдва Христового. Станом на 2021 рік будівля перебуває у напівзруйнованому стані. Палац входить до реєстру культурної спадщини місцевого значення.
«У нас була мета – хоч раз допомогти кожному», – волонтер Олександр Гнітецький (ФОТО)
Будьте першим, хто прокоментував "Тарас Коновалов про палац Грохольських-Терещенків: сувенірна продукція, екскурсії та перспективи відновлення (ФОТО)"