В умовах війни культура виступає символом незламності українського народу. Література має велике суспільно-політичне значення для країни, оскільки демонструє її історію. Вона стає не лише відображенням змін у житті, але і їх переосмисленням.
Попри складні часи, письменники Житомирщини створюють нові літературні твори, у яких висвітлюють теми, що спонукають до роздумів. Їх творчість охоплює різні жанри, але розповідає унікальні історії. Такою є проза житомирської письменниці Євгенії Юрченко, яка стала лауреаткою міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша. Євгенія Юрченко народилася 24 серпня 1987 року в селищі Головине Черняхівського району Житомирської області в родині педагогів. За фахом жінка є вчителем біології та екології, а також практичним психологом. Її літературні твори опубліковані у вітчизняних альманахах та антологіях на сторінках періодичних видань.

У 2018 році світ побачила перша збірка письменниці «Віддзеркалення», у якій розкривається сприйняття дійсності через поетичне слово. Природа в поезії Євгенії виступає дзеркалом людських емоцій, оскільки за допомогою пейзажів вона підкреслює своє відчуття світу. До збірки входять такі вірші «Літній вечір», «А осінь говорить віршами», «Мова серця» та інші. Згодом вийшли такі збірки поезій авторки як «Аритмія мовчання» та «Візії дощу».
Під час повномасштабного вторгнення були опубліковані такі книги Євгенії як «Артерія сонця» та «Між рядками незвіданих тиш». У збірці поезій «Артерія сонця» висловлюється перемога світла і сонця над темрявою, що символізує бажання України бути почутою та пройти крізь всі складні випробування. Добірка цих віршів була надрукована на сайті щотижневої газети письменників України «Літературна Україна».

Книга «Між рядками незвіданих тиш» була видана 2024 року. Вірші в цій збірці містять філософські роздуми про життя та пошук місця людиною у навколишньому світі. У творах згадуються державницькі символи патріотизму та язичницько-християнські символи Янгола, воїна Світла, Спаса.
Відомою житомирською письменницею є Марія Зіновчук, яка є переможницею багатьох поетичних конкурсів та фестивалів. Вона пише вірші та прозу для дорослих, а також веде активну громадську діяльність. Письменниця народилася 21 липня 1948 року в селі Тетерівка біля Житомира.


Багато віршів авторка написала ще в дитинстві. Перша збірка Марії «Люблю цей світ» була видана у 2006 році. У творах розповідалося про любов до світу та Батьківщини.
Через два роки вийшли дитячі збірки «Гостинчик від Зайчика», «Найкраща в світі», «Обітниця». У одній із книг Марії «Русло у скелях», що була видана у 2015 році, розповідається про виникнення села Тетерівки та його розвиток. Також героїчна історія українського народу висвітлена у книзі письменниці «Родом із Житомира».

В умовах повномасштабного вторгнення авторка видала історичний роман «Гей літа Орел», сюжет якого стосується боротьби українського повстанця отамана Орла. Справжнє ім’я отамана – Яків Гальчевський. Він був письменником та активним діячем повстанського руху, який боровся з 1919 до 1925 року на Житомирщині та Вінниччині за незалежність України.
Підтримка читання у суспільстві створює освічену та культурно розвинену спільноту. В умовах війни мова є ідентифікатором нації. Саме тому важливо ознайомлюватися з творчістю письменників рідного краю та підтримувати українську культуру.

Марина Лозко
Космос та театр: як мистецтво увічнює пам’ять про Сергія Корольова
Будьте першим, хто прокоментував "Творці слова Житомирщини: автори, які творять українську історію"