Ти не дочитаєш до кінця | Times ZT

Ти не дочитаєш до кінця

Я знаю, хто вбивця. Можливо, розв’язка не буде такою вражаючою, як у детективних оповіданнях Агати Крісті. Вона навіть не матиме особливого сенсу, адже жертву не повернути до життя, а вбивця відомий заздалегідь. Ймовірно, ти здогадаєшся про те, якою вона буде, прочитавши перший абзац. Але ці здогадки ніколи не підтвердяться, бо ти закриєш текст раніше.

Час – єдине, що у тебе є і тому ти так старанно його економиш. Замість живого спілкування обираєш переписки, рецензіями на книги замінюєш їх прочитання, а відео-обзори про інші країни прирівнюєш до реальних подорожей. Все це допомагає зберегти дорогоцінні хвилини, якими ти щодня розплачуєшся, як найдорожчою валютою. Але, в спробах зекономити свій час,  навіть не бачиш, що насправді просто нерозважливо його витрачаєш. З кожним: «ще одна серія і за роботу», «зайду в інтернет лише на 5 хвилин», «цей фільм повна маячня, але до кінця додивлюсь» годинник продовжує тікати. Секунди перевтілюються в хвилини, а ті перетікають в години, дні, місяці. В світі трапляються дивовижні речі, які ти пропускаєш.

На підлозі розбитий годинник. В дзеркалі зморшкувате обличчя. На волоссі наліт сивого срібла. За плечима померлі мрії, закопаний потенціал та знівечені надії. Я справді знаю, хто вбивця. Ти сам нещадно знищуєш свій час. Ніхто тепер не потребує твого щиросердного зізнання. Присяжні не будуть слухати нікчемні  виправдання. А твій адвокат не скаже, що завтра все налагодиться, бо поняття «завтра» більше не існуватиме. І суддя, напевно, присудить тобі 0 годин 0 хвилин за такий звірячий злочин. Відправивши тебе прямо в могилу, а не у в’язницю суворого режиму. Але чи має ця розв’язка сенс, коли твої жертви у вигляді витрачених хвилин, вже ніколи не можна буде повернути назад?

 Ти не відповіси, бо ніколи не дочитуєш до кінця.

Вікторія ПИСАРЕНКО

Будьте першим, хто прокоментував "Ти не дочитаєш до кінця"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*