Після календарної реформи восени минулого року українці почали відзначати Різдво разом із європейцями (25 грудня), але Великдень і всі наступні свята вже не збігаються. Відбувся частковий перехід – на 13 днів раніше святкують «нерухомі» свята, а рухомі, прив’язані до Великодня, залишаються по-старому
Втім, зважаючи на зміни, «рухоме» свято Трійця (за 50 днів після Пасхи) цьогоріч співпало у часі з «нерухомим» святом Різдва Іона Хрестителя, яке прийнято називати Івана Купала. У 2024 році Трійця у неділю 23 червня і також з 23 на 24 червня за новоюліанським календарем – Купальська ніч. Подібного в українській культурній традиції ще не було, тож певною мірою це історична подія.
До слова, через це у вірян ПЦУ та УГКЦ зник Петрів піст, бо він починався через тиждень після Трійці, а закінчувався у переддень свята Петра і Павла.
Отож, на Зелені свята (так теж називають Трійцю) збирають у полі трави, які вважають цілющими, їх ставлять за ікони, сушать (як обереги від злих духів), двори і оселі прикрашають гілками дерев, лепехою (аїр, татарське зілля).
На Івана Купала влаштовують масові гуляння біля водойм, запалюють вогнище і стрибають через нього (очищаються від гріхів, хвороб, нечистої сили), спалюють Марену (прикрашені стрічками і квітами гілки дерев), шукають цвіт папороті, дівчата збирають біля річки та в полі квіти, плетуть вінки і пускають їх на воду, ворожать, співають пісень.
Журналісти сайту “Житомир таймс” спробували відтворити частину традицій святкування Івана Купала. Результат пропонуємо переглянути у фоторепортажі.
Юлія Демусь
Місто квітів: трояндово-лавандовий Житомир у перші тижні літа (ФОТОРЕПОРТАЖ)
Будьте першим, хто прокоментував "У ніч з 23 на 24 червня: вперше святкуємо Трійцю та Івана Купала в один день (ФОТО) "