У Житомирі студенти створили інтерактивну пісочницю, мобільні додатки для уроків хімії, фізики й астрономії (ФОТО)

Нещодавно проєкт «City Climate» команди «Noosphere Engineering School» Поліського національного університету пройшов до фіналу конкурсу «Call for start-ups on biomolecular electronics», який проводиться в рамках проєкту «BIONANOSENS», що фінансується ЄС. Над ним працюють студенти Дмитро Макеєв, Микола Зущик та Ліна Грицюк. «City Climate» – система для покращення екологічної ситуації та ефективного міського планування. Завдання проєкту – виявлення і дослідження проблемних територій в містах і ОТГ.

Ще одна розробка лабораторії – мобільний додаток із доповненою реальністю «Краєзнавчий ZT» з 16 лютого допомагає відвідувачам оживляти експонати у Житомирському обласному краєзнавчому музеї. Втім, це далеко не єдині цікаві та корисні проєкти «Noosphere Engineering School», які вдалося реалізувати з осені 2019 року.

Зокрема, на базі інжинірингової школи команда «ARSchool» (студентки Ольга Миненко, Марія Вакуленко та Ірина Миненко) розробили мобільний додаток для вивчення хімії. Усі процеси та хімічні реакції візуалізуються завдяки технології доповненої реальності.

Без обладнання, колб, реагентів, з допомогою лише смартфона школярі можуть вивчати хімічні речовини і їх взаємодію між собою. Достатньо сканувати QR-коди з карток, поєднавши певну кількість яких і можна побачити хімічну реакцію. Застосунок має два модулі: візуалізація хімічних реакцій, а також тестові завдання і методичні матеріали. До речі, ця розробка потрапила до півфіналу конкурсу стартап-проєктів у галузі інформаційних технологій «IT_EUREKA».

Ще один мобільний додаток лабораторії, створений командою «Custom World», – «MobileAR» дозволяє візуалізувати у 3D-форматі планети сонячної системи. Встановити його можна на смартфон чи планшет і розглядати 3D-об’єкти за допомогою спеціальних картинок-маяків та взаємодіяти з ними. Серед таких зображень – 5 планет Сонячної системи, радіотелескоп і логотип Поліського національного університету. Ці зображення також можуть бути й анімованими. «MobileAR» так само можна використовувати з освітньою метою на уроках астрономії, хімії та фізики, демонструючи складні явища. Ідея такого додатку з’явилась у команди ще під час створення інтерактивної пісочниці, яку нині можуть побачити відвідувачі під час екскурсії в університеті. Ще один зразок знаходиться у планетарії в Дніпрі.

Інтерактивна пісочниця «GalaSAND» – це розробка команди «Custom World» (Валентин Українець, Карина Сич), з якою вони пройшли у фінал конкурсу «IT_EUREKA». Пісочницю представляли у Дніпрі на виставці роботехніки та інновацій «BestRoboFest», а під час регіонального ІТ-конкурсу «Золотий байт» цей проєкт здобув перемогу в номінації «Startup Сhallenge».

«Наша інтерактивна пісочниця доповненої реальності призначена для вивчення і демонстрації дітям Сонячної системи, споруд з планет, формування їх ландшафтів з урахуванням особливостей поверхні, – ділиться керівник «Noosphere Engineering School» Катерина Молодецька. – Розробка оснащена інтерактивної консоллю для ігор».

Поки триває робота щодо удосконалення та подальшої комерціалізації інтерактивної пісочниці, було отримано рекомендацію від психолога щодо ефективності застосування розробки для психокорекційного втручання при роботі із особами, постраждалими внаслідок психотравмуючих подій. Загалом, така пісочниця чудово підійде для і потреб реабілітаційних закладів, і розважальних центрів, навчальних установ та інтерактивних просторів.

«У пісочниці доповненої реальності ми маємо сам ящик, вгорі розміщений проєктор та камера «Kinect», яка захоплює висоту піску і завдяки проєктору малює кольори, що запущені на пісок. Під час гри діти вивчають ландшафт кількох об’єктів Сонячної системи – Землі, Сонця, Юпітера і Місяця, – пояснює Валентин Українець.

– Наприклад, коли вони викопують ямку у піску, на Місяці утворюється кратер. На Сонці можуть бачити сонячні спалахи, а на Юпітері – велику червону пляму і рух самої планети. У процесі такої гри у дітей розвивається просторове мислення. У розробці використовується не звичайний, а кінетичний пісок, адже він в’язкий, не розпадається, не дає пилу і не залишає на руках слідів. Один із ефектів пісочниці – це заспокоєння. Крім того, вона орієнтована на реабілітацію дітей із ДЦП і людей після інсультів та інфарктів, яким потрібно розвивати дрібну моторику рук».

Також в арсеналі «Noosphere Engineering School» – «Smash Can». Це smart-сміттєзбирач, який пресує пластик та заощаджує місце всередині контейнеру. Через мобільний додаток користувач бачить прогрес наповнення, а також дані про те, на скільки він врятував планету, скориставшись цим пристроєм.

«Наша лабораторія – центр проєктної діяльності і досліджень, куди будь-хто може прийти зі своєю ідеєю та реалізувати її тут завдяки співпраці з науковцями та «Асоціацією Ноософера». Основна ідея таких шкіл – підтримка талановитої молоді, яка прагне займатися інженерією. Ми намагаємося створювати проєкти світового рівня і щоб всі знали імена їх авторів, – переконливо говорить Катерина Молодецька. – Зараз у нас постійно працює близько 20 студентів та три ментори, над одним проєктом – 2-4 особи. Результат діяльності за 2,5 роки – робота над 10 стартапами, які були відзначені на конкурсах різного рівня і, маю сподівання, що матимуть практичне застосування надалі. Напрямки розробок різноманітні: освіта для людей із вадами зору, екологія і переробка сміття, використання технології доповненої реальності, робота з комп’ютерним зором, технологія інтернету речей, доповнена реальність. Через карантин доступ в школу час від часу обмежується, але вдалося організувати дистанційну роботу: студенти займаються розробкою програмної частини проєктів, а де є необхідність, передбачили проектування hardware складової, забезпечивши виконавців комплектуючими. Тож запрошуємо усіх, хто має власні ідеї і хоче їх втілити у життя, адже налагодити контакт чи отримати експертну оцінку можна навіть онлайн. Також запрошуємо до участі в заходах, які проводять як керівники лабораторій, так і представники команд».

Окрім згадуваних вище проєктів та розробок, у «Noosphere Engineering School» мають ще кілька. Приміром, «Homer» – стіл з вбудованим повноформатним тактильним дисплеєм Брайля, що включає програмне забезпечення для переведення графічної інформації в аудіоформат або в Брайль, і враховує особливі освітнього процесу й потреби людей з вадами зору.

Або «FreeLine» – система для навігації всередині великих приміщень, яка дозволяє прокласти маршрут в задану точку, відображає додатково інформацію про інфраструктуру та ефективна для організації проведення заходів.

Також «SpaceSphere» – інтерактивна куля для проекції поверхні планет та астрономічних об’єктів, а також для відображення зміни погоди та клімату на поверхню кулі.

Загалом, усі проєкти лабораторії активно беруть участь у конкурсах та подають заявки на грантове фінансування, адже це суттєва і дуже необхідна підтримка для винахідників і розробників, якими опікується інжинірингова школа Поліського національного університету.

За словами Катерини Молодецької, 22 лютого стало відомо, що на конкурсі «Ukraine Smart Awards» три проєкти «Noosphere Engineering School» – «City Climate», «ARSchool» та «SpaceSphere» стали фіналістами у різних номінаціях.

Довідка: «Noosphere Engineering School» відкрили на базі Поліського національного університету в 2019 році завдяки співпраці навчального закладу з громадською організацією «Асоціація Ноосфера». Житомир став п’ятим містом після Дніпра, Києва, Рівного і Черкас, де з’явилася така лабораторія. Діяльність школи пов’язана з розвитком інтернет-технологій, обробкою супутникової інформації, розробкою нових технологічних рішень для всієї України та світу, ін. Інжинірингова школа розташована на сьомому поверсі університету. У лабораторії – три кімнати, кожна з яких має своє функціональне навантаження. Конференцзала – для проведення воркшопів, семінарів, лекцій, зустрічей, обговорень, трансляцій, забезпечена мультимедійними засобами і зручними меблями. Також є кімната для обміну досвідом і окрема лабораторія з потужними комп’ютерами, частина з яких обладнана двомоніторною системою, дві паяльні станції, 3D-принтер, тощо.