Ігор Буднік вирощує малопоширені рослини в Коростишеві

Церцис канадський, Бобівник, Софора японська, катальпа бігнонієвидна, павловнія, ґінкго білоба і ще десяток інших малопоширених декоративних рослин Ігор Буднік вирощує на ділянці біля батьківського будинку в Коростишеві.

За освітою чоловік – агроном та інженер лісового господарства, кандидат с/г наук за спеціальністю «Сільськогосподарські меліорації». Протягом 14 років працював на агрономічному та факультеті лісового господарства в Поліському національному університеті, а нині займається викладацькою діяльністю в Малинському фаховому коледжі й допомагає автору проєкту #Містосад Олексію Марковському розводити рослини на базі теплиці Коростишівського ліцею №5 ім.Т.Г.Шевченка.

«Біля будинку в Коростишеві, де я протягом останнього року проводжу все більше часу, є теплиця й невеличка земельна ділянка. Поступово моє хобі розрослося вже так, що городину нема де саджати. Починалося все ще в часи роботи на факультеті лісового господарства, на кафедрі екології лісу та меліорації, де доля звела мене з фахівцями цієї галузі. Зустрічався й спілкувався з цікавими людьми, відвідував ботанічні сади, виставки, семінари. Зацікавили саме декоративні рослини, їх вирощування, розмноження, – говорить Ігор Буднік.

– Для себе хотів перевірити, чи відповідають дійсності заявлені характеристики та особливості розрекламованих в інтернеті рослин. Зокрема, павловнія та ґінкго, на яких ще кілька років тому був великий попит, а на сьогодні цей «бум» трохи спав. Йшлося про те, що павловнія – свого роду панацея для лісової галузі та переробників: вона росте швидко, очищує ґрунти. З власного досвіду можу сказати, що це не так.

Ще в південних регіонах вона може себе нормально почувати. У нас теж росте, але фікцією є те, що за чотири роки павловнія в поліському регіоні може досягнути 25 м. Декоративні рослини я вирощую з насіння, живцюю. Для України вони, можливо, не рідкість, але в Житомирі чи області їх майже не зустрінете. Церцис канадський та і європейський навіть не знаю, хто в нашому регіоні ще розмножує. Вирощував його з насіння і поки ніде не зустрічав плодоносних дерев в обласному центрі. Бачив, що на території лісництва в Малині є два плодоносних дерева.

У літературних джерелах читав, що мав би бути церціс у Ботанічному саду Поліського національного університету, але його там в силу тих чи інших обставин нема. Ґінкго вже багато де поширене. Павловнія – зростає і цвіте у парку ім. Ю.Гагаріна і на території педагогічного коледжу ім І. Франка в Коростишеві. Софору японську також можна побачити в нашому місті. У Житомирі не спостерігав. На ділянці в 3 сотки не дуже розженешся, але у мене назбиралося вже більше 10 видів рідкісних декоративних рослин. Усі саджанці адаптовані до Поліських умов та успішно зимують у нашому регіоні. Спостерігаю за ними, доглядаю, потім викопую – розсаджую, продаю чи роздаю у ближні мікрорайони міста.

Існує аксіома, що рослина, вирощена з насіння дерева, яке росте в даному регіоні, більш адаптована до агрокліматичних умов. Вважається, що павловнія – більш південніша рослина. Якщо зібрати з неї насіння на Житомирщині, то вирощена рослина буде витриваліша, пристосованіша до ґрунтових умов і стійкіша до морозів. Колись і грецький горіх, абрикос, персик були нетиповими для нашої місцевості, вимерзали, але зараз прекрасно ростуть у цих умовах, дають урожай. Трохи хвороби їх б’ють, але це вже інше питання». Насіння рослин Ігор збирає самотужки, лише зрідка замовляє. Раніше часто бував за кордоном. Зі стажувань і курсів підвищення кваліфікації завжди привозив щось нове. Так само звертає увагу на рослини з насінням і під час відряджень та поїздок по країні. Успішно з насіння розмножив у тому числі магнолію».

Наразі, окрім вирощування декоративних рослин, Ігор Буднік надає послуги з озеленення і дизайну ділянок, догляду за ними – косіння газонів, підстригання кущів і дерев, їх обробка від шкідників та хвороб, а також консультаційні послуги. Намагається займатися тим, що подобається, і завжди знаходити час для улюбленої справи. Поряд з цим освоює новий напрямок роботи – використання БПЛ (дрони, агродрони) в галузі лісового господарства, ландшафтного будівництва та сільськогосподарського виробництва.