Віктор Євдокимов: Чисте довкілля – це запорука економічного розвитку і зростання

Сьогодні в Україні виникла катастрофічна ситуація зі сміттям. Щороку накопичується понад 10 млн тонн твердих побутових відходів, які займають 160 тисяч гектарів землі. Лише в Житомирі на сумнозвісному місцевому полігоні вже назбиралося 15 млн кубометрів відходів. І це не кінець, бо туди і дотепер продовжують вивозити сміття.

Востаннє цей полігон перевіряли у 2016 році. Тоді екологи зафіксували потрапляння в річку інфільтрату, порушення у веденні обліку відходів, ігнорування заходів з попередження забруднення підземних вод. Нову перевірку мали провести цьогоріч, але через карантинні обмеження перенесли її на 2021 рік. Про це в ефірі «Українського радіо «Житомирська хвиля» розповів заступник начальника відділу відходів Державної екологічної інспекції Поліського округу Олександр Якимчик.

Про екологічну катастрофу, яка загрожує Житомиру, міська влада намагається не згадувати. Хвалитися нічим, а питань більше, ніж відповідей. А головне — жодних рухів для поліпшення ситуації комунальне підприємство Житомирської міської ради не робить. Навіть, якщо й створюються якісь тимчасові комісії, то про свою роботу та висновки широкому загалу не повідомляють. Тож про реальний стан справ можна лише здогадуватись.

«Дослідження проводяться, тільки не міською владою, а науковцями Агроуніверситету, Політехніки, Педуніверситету. Діючій міській владі це не цікаво, тому вона цим не займається. Немає жодної міської служби, яка б займалася питаннями екології. При цьому в нас дуже погана ситуація з річкою Кам’янкою, з Тетеревом. Коли їх востаннє чистили? Міський полігон ТВП мали б закрити ще кілька років тому. А сьогодні туди ще звозять сміття з сусідніх ОТГ», — кажуть місцеві еко активісти.

Час від часу в ЗМІ з’являються повідомлення про смог та сморід в якомусь окремому районі міста, масове отруєння риби в річці, пожежі на міському сміттєзвалищі тощо. Проте жодних висновків з цього не має. Складається враження, що це стає буденністю від якої страждають люди. Особливо, у яких є проблеми зі здоров’ям.

Ірина Гладка, кандидатка в депутати Житомирської міської ради була шокована від того, що вона побачила під час зустрічі жителі району Паперової фабрики: «Це жахливо! Мені показали світлини сажі на вікнах і в домівках! Справжні шматки сажі від труби Паперової фабрики. І сьогодні вони призупинили виробництво, бо знали, що кандидати приїдуть на зустріч з мешканцями. І вода, яка вже кілька днів тече вулицею, і сморід річки поруч — про це відомо всім в місті, в тому числі й міській владі. Але ж ніхто нічого не робить. Я не заздрю своїм колегам з цього округу — роботи хоч відбавляй».

Місцеві мешканці розповіли, що на всі скарги щодо екологічної ситуації в їхньому районі майже ніякої реакції не отримали. «Вони викликають служби, які приїздять, кажуть, що все нормально, і більше нічого не відбувається», — обурюються житомиряни.

«Попри те, що в Житомирі немає великих промислових підприємств, екологічний стан нашого міста не витримує жодної критики. Брудне повітря, стихійні сміттєзвалища, міський полігон ТПВ — проблем безліч. Водопровідна вода, якою щодня змушені користуватись мешканці міста є чи не найгіршою в усій Україні й досі залишається одним з найболючіших питань. Нам розказують, що турбота про навколишнє середовище — це особиста справа кожного. І частково це так. Але якщо в місті не створені умови для того ж сортування та переробки сміття, не закуповується сучасний, екологічний громадський транспорт, не вкладаються кошти на озеленення, на розчищення річок, то жодних зусиль еко активістів не вистачить, щоб зробити наше довкілля чистішим, — переконаний кандидат на посаду міського голови Житомира Віктор Євдокимов.

Він упевнений, що питання довкілля — це одна з важливих складових економічного розвитку міста: «Якщо житомиряни будуть дихати свіжим повітрям, пити чисту воду — вони будуть здоровіші й, звичайно, жити будуть довше. Це є запорукою економічного розвитку і зростання. А подбати про такі прості, але життєво необхідні речі має місцева влада. Адже це її прямий обов’язок».