В сучасних умовах важливу роль визначено фотожурналістиці. Під час створення публікацій та візуального контенту, фотожурналісти стикаються із різними труднощами на своєму шляху. Аналіз морально-етичних аспектів у роботі фотожурналістів та фоторепортерів, мають вагоме значення для оптимальної моделі співпраці особи з фотоапаратом або іншим пристроєм для зйомки, враховуючи усі виклики. Перед усім є необхідність в об’єктивності та непередбачуваності візуального контенту у сучасних мас-медіа.
Взагалі, фотожурналістика з кожним знімком, дозволяє кожній особі самостійно формувати уявлення про «сьогодення» та обирати власні колекції фотокадрів. Проте в умовах сучасності, коли акцентується увага на оперативності створення візуального матеріалу, а технологічний прогрес дозволяє будь-кому зафіксувати навколишню реальність навіть простому перехожому, важливо знати принципи та основи сучасної фотожурналістики, проблеми, з якими вона стикається та розглянути перспективи її розвитку.
Періодичні видання, і згодом інтернет-видання, вже з моменту винайдення фотографії відчули наскільки важливі фотоілюстрації як доповнення журналістських текстів. В наш час важко уявити, щоб будь-яке видання, будь то газета, журнал або онлайн-портал, не використовували фотографії при верстанні матеріалів. Фотографії в ЗМІ відіграють значну роль, надаючи аудиторії візуальну інформацію.
Швидкий технологічний прогрес та поява цифрових фотоапаратів створюють нові виклики для фотожурналістів. Із удосконаленням технічних засобів і розвитком цифрових технологій , питання достовірності та автентичності фотографій стають предметом обговорення. Філіп Лаб висловив на кшталт цього свою думку, що: «Цифрова фотографія дозволяє змінювати зображення так само легко, як натискати кнопку відпуску затвора. Будь який елемент фотографії можна покращити, змінити або додати. І найгірше: маніпулювання цифровими зображеннями практично неможливо виявити».
Нові фотокамери та потреба в постійному фотографуванні різноманітних сюжетів – від кримінальних подій і політичних засідань до світових подій – надають фотографам чудову можливість виявити швидкість реакції в побудові композиції. За допомогою технічних пристроїв можна покращити колір, контраст та досягти балансу. Проте ті ж технології можуть і змінити реальність, відредагувавши або об’єднавши кадри. Цифрові технології надають можливість маніпулювати зображеннями. Немає виправдання для фотожурналістів, які використовують вигадані сцени, оплачену фотозйомку або фотографії осіб, які відмовилися бути сфотографованими.
Крім технічного прогресу, на сучасну фотожурналістику впливає і фінансовий аспект. Чимало редакцій в Україні та по всьому світу відмовляються від штатних фотографів на користь фрілансерів, які можуть запропонувати необхідні для ілюстрації тексту фотографії. Проте багато хто з них, не мають професійної підготовки або базових знань про морально-етичні принципи журналістики. Ця проблема виходить за межі технічного розвитку.
З появою цифрових камер, вбудованих у смартфони, кожен може ілюструвати будь-яку подію, від журналіста до звичайного перехожого, який випадково опинився на місці події.
Відтак новинарна і подієва журналістика майже повністю перейшла у поле діяльності аматорів, а професійним фотографам залишається можливість дивувати аудиторію художнім рівнем. За таких обставин знижується рівень фотожурналістики загалом. Новинарні фотографії стають одноманітними, шаблонними, передбачуваними й малозмістовними без супровідного тексту, а художнім знімкам немає місця на шпальтах газет, журналів, інтернетпорталів. Нинішній процес суцільного фотографування і відбору “кращих” кадрів призводить до того, що друковані видання заповнені однотипними конвеєрними знімками, за якими не завжди роботу професійного фотографа відрізниш від руки початківця. Часто, аби зекономити на оплаті праці фотокореспондента, редакції видань купують цифрову фототехніку і видають її будь-якому штатному журналісту, який вирушає на пошуки інформації, мотивуючи це тим, що, описуючи подію, явище чи особу, він сам і відзніме світлини, необхідні для свого майбутнього матеріалу. Але журналіст, який створює хороші тексти, не завжди є й талановитим фотографом, до того ж поєднання двох спеціалізацій може негативно позначитися на якості майбутньої публікації.
Отже, розв’язання проблем, що виникають у сучасній фотожурналістиці, та дотримання ними професійних етичних стандартів мають базуватися на певних правилах і принципах, які характерні для журналістики. Окрім візуально-художнього змісту фотографій, їх автори повинні дотримуватись принципів об’єктивності, достовірності, відповідальності та свободи слова. Фотожурналісти мають нести відповідальність перед суспільством, а не тільки перед власниками або керівниками окремих ЗМІ.
Оксана Коренівська
В Житомирі презентували виставку арт-фотографії «Жінка назавжди» (ФОТО)
Будьте першим, хто прокоментував "За кадром: Виклики та труднощі сучасного фотожурналіста"