Керівник детективів Національного антикорупційного бюро України Олександр Абакумов заявив про необхідність негайного реформування системи визначення та внесення застав для фігурантів корупційних справ. За його словами, застава перестала виконувати роль запобіжного заходу й перетворилася на елемент «кримінальної економіки» та «плату за мовчання».
Ця заява лунає на тлі гучної підозри заступниці очільника Офісу Президента Ірині Мудрій та розслідування резонансної справи «Мідас». Як зазначив Абакумов, у цій справі сотні мільйонів гривень за заставами топпосадовців перераховуються з рахунків фіктивних компаній. Засновники цих сумнівних фірм не здатні пояснити походження коштів та причини внесення грошей за підозрюваних, оскільки за ними стоять реальні бенефіціари, які прагнуть залишитися в тіні.
За інформацією НАБУ, джерелом застав є акумульована протиправним шляхом готівка. Вона обмінюється на безготівкові кошти фірм-прокладок, які офіційно виступають заставодавцями. При цьому у справі «Мідас» вартість такої «послуги» становила від 10% до 30% від загальної суми, що перетворило внесення застав на прибутковий тіньовий бізнес.
Абакумов наголосив, що фінансовий моніторинг у цих випадках фактично не працює, дозволяючи злочинним коштам визволяти підозрюваних з-під варти. У майбутньому це створює ризики втечі фігурантів за кордон, а застава стає своєрідним «кешбеком» для держави за рахунок вкрадених активів.
Для вирішення цієї проблеми у НАБУ пропонують внести законодавчі зміни, основою яких може стати законопроєкт №15388, зареєстрований у Верховній Раді 8 липня 2026 року. Документ передбачає ретельну перевірку компаній та походження коштів перед зарахуванням застави, аби повернути цьому інструменту його першопочаткове правове призначення.
Будьте першим, хто прокоментував "Застава як «кешбек від вкрадених активів»: у НАБУ закликають змінити правила внесення грошових застав для підозрюваних"