Звільнені судді та е-декларування: хто переможе?

Скільки покарано суддів, які несвоєчасно подали декларації про звільнення після своєї відставки у вересні 2016 року?

Яку відповідальність понесуть порушники антикорупційного законодавства судді у відставці: Іонніков В.М., Криницький Л.В., Сульженко Л.П., Слободенюк Н.Є.?

Черняхівський районний суд Житомирської області – єдиний суд, куди потрапляють справи про порушення строків подання декларацій суддями?

Колективом редакції Times.Zt було прийнято рішення розпочати власний проект, який передбачає випуск серії аналітичних матеріалів із найбільш проблематичної для дослідження сфери – судової системи України. На нашу думку, демократична держава починається і закінчується на сфері судової системи: не важливо яка політична сила при владі, якщо громадянин має можливість захистити свої права у чесному та справедливому суді.

Дана серія матеріалів носитиме назву: «Каста недоторканних: судді Житомирщини» та складатиметься із досліджень судової практики, аналізу компетентності та  доброчесності суддів, а також пояснень щодо реалізації судової реформи в Україні.

З чого ж почати ?

Напевно для початку варто зазначити, що в Україні триває судова реформа, яка повинна завершитися до 01 січня 2020 року.

Дана реформа передбачила розкриття фінансово-майнового стану суддів, що вимагало подання та оприлюднення декларацій, а у разі невідповідності витрат доходам, – притягнення їх до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Дана вимога викликала хвилю звільнень суддів у 2016 році.  Як повідомляє  Рух «ЧЕСНО. Фільтруй суд!», кількісний аналіз суддів, яких у вересні Парламент та Президент звільнив у відставку. Якщо Президент за перший місяць осені позбавив повноважень 19 суддів, то за два пленарні тижні депутати “відпустили” аж 985 суддів:

 ©ЧЕСНО.Фільтруй суд!

Чому судді йдуть у відставку?

Все дуже просто: вони отримують прекрасне матеріальне забезпечення, зберігають статус судді, користуються усіма доступними пільгами… і найголовніше – не потрапляють під пильний погляд НАЗК та НАБУ.

Яка кількість суддів Житомирської області була звільнена Верховною Радою України у вересні 2016 року?

22 вересня 2016 року Постановою  Верховної Ради України було 10 суддів Житомирщини. За це рішення проголосувало 244 народних депутати:

Візуалізація від ©rada4you.org

Відповідно до чинного законодавства, особа, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави (у тому числі й суддя) повинна подати електронні декларації з поміткою «Перед звільненням», а потім ще одну з поміткою «Після звільнення».

Список декларацій звільнених суддів Житомирської області:

із Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області:

• Криницького Леоніда Владиславовича:

©declarations.com.ua

• Сульженка Леоніда Петровича:

©declarations.com.ua

із Коростенського міськрайонного суду Житомирської області:

• Лешко Світлану Миколаївну:

©declarations.com.ua

• Ольшевську Надію Василівну:

©declarations.com.ua

із Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області:

• Верозуб Олену Арсенівну:

©declarations.com.ua

із Попільнянського районного суду Житомирської області:

• Васільєва Леоніда Антоновича:

©declarations.com.ua

із Червоноармійського районного суду Житомирської області:

• Кулика Петра Олексійовича:

©declarations.com.ua

із Черняхівського районного суду Житомирської області:

• Слободенюк Наталію Євгенівну;

©declarations.com.ua

із Богунського районного суду міста Житомира:

• Іоннікова Валентина Миколайовича;

©declarations.com.ua

із господарського суду Житомирської області:

• Бобровича Володимира Миколайовича.

©declarations.com.ua

Отож, проаналізувавши декларації суддів, можна виявити четверо суддів, а саме: Криницький Леонід Владиславович, Сульженко Леонід Петрович, Слободенюк Наталія Євгенівна, Іонніков Валентин Миколайович, не дотрималися вимог чинного законодавства і не вклалися у строки подання декларації “Після звільнення”.

Коли представники Феміди ігнорують виконання норм антикорупційного законодавства України, то що ж можна хотіти від депутатів, чиновників?

Але давайте розбиратися із ситуацією по суті…

Що загрожує особам, які подали декларації несвоєчасно?

Кодекс України про адміністративні правопорушення у Статті 172-6. Порушення вимог фінансового контролю передбачає наступне: «Несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»

Ми усі зі шкільної лави пам’ятаємо, що неоподатковуваний мінімум громадян становить із 1991 року – 17 грн. Тобто штраф складатиме: від 850 до 1700 гривень. Сума незначна, особливо враховуючи те, що ми говоримо про суддів.

Чи отримали судді справедливе покарання?

Так, Слободенюк Наталію Євгенівну було ЗАСУДЖЕНО!

Яку суму штрафу екс-суддя сплатила? Цікаво, чи не так?

Червоноармійський районний суд Житомирської області засудив порушницю до … усного зауваження!!!

Ну, що тут скажеш… суд так вирішив.

Однак, сама Слободенюк Наталія Євгенівна, яка обіймала посаду судді Черняхівського районного суду Житомирської області, уже тривалий час судиться із Черняхівським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області. Здогадайтеся з якої причини?

Цю справу ми залишимо без коментарів…

Що з іншими порушниками?

Здійснивши нескладний пошук, ми виявили, що Криницького Л.В., Сульженко Л. П. та  Іоннікова В.М. також намагаються притягнути до відповідальності.

Цікавим є факт щодо відставки Криницького Леоніда Владиславовича та Сульженка Леоніда Петровича, які працювали у Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області і чомусь вирішили в один день звільнятися… Можливо,  збіг обставин?

Закон як дишло?

Черняхівський районний суд Житомирської області в особі судді Бруховського Є.Б.  виправдав Криницького Леоніда Владиславовича!

Прокурор в судовому засіданні вказав, що вина Криницького Л.В.є повністю доведеною, оскільки згідно протоколу про адміністративне правопорушення Леонід Владиславович маючи на меті припинення суддівської діяльності, несвоєчасно подав без поважних причин декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави чим вчинив правопорушення, яке пов’язане з корупцією (ч. 2ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції»), відповідальність за що встановлена ч. 1 ст.172-6Кодексу України про адміністративні правопорушення і передбачає адміністративне стягнення у розмірі 850 грн.

Натомість судді Бруховський Є.Б. на власний розсуд розтлумачив окремі положень Закону України «Про запобігання корупції стосовно заходів фінансового контролю» , посилаючись на статтю 68.

Як так? Якщо визначено, що потрібно подавати дві декларації – перед звільненням та після звільнення, за неподання передбачений «непідйомний» штраф у розмірі 850 грн. … Ймовірно, суддя Черняхівського районного суду Житомирської області краще розуміється на вимогах антикорупційного законодавства, ніж НАЗК?

Далі більше: прокурор оскаржує рішення суду у Апеляційному суді Житомирської області. І знаєте яку відповідь він отримав?

Здогадуєтеся…

Апеляційна скарга не розглядалася, бо не відповідає вимогам КУпАП…

Хто наступний буде «покараний»?

Що стосується несвоєчасної подачі декларації екс-судді Сульженка Леоніда Петровича, то тут як раз діаметральна ситуація, попри те, що ця справа також розглядалася у Черняхівському районному суді.

Суддею Васильчуком Сергієм Федоровичем було визнано Сульженка Л.П. винним у адмінправопорушення і накладено штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

#ПЕРЕМОГА!

Та де там… Ви ж знаєте, що рішення суду може бути оскаржене протягом певного строку. Власне так і сталося: Сульженко Л.П. звернувся до Апеляційного суду Житомирської області із апеляційною скаргою, в якій вказав, що постанова Черняхівського районного суду «не вмотивована, не обґрунтована і постановлена всупереч вимогам діючого законодавства». Адже «умислу на неподання електронної декларації за 2015 рік у нього не було, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення», а також «при складанні адміністративного протоколу стосовно нього працівником Національної поліції був порушений порядок його складання».

Хто б сумнівався, ось яке рішення виносить Апеляційний суд:

Виходить так, що порушуючи правила дорожнього руху (це також сфера застосування КУпАП), але не маючи умислу на це (ну, Ви просто їх порушуєте), то Вас повинні визнати невинним???

Як бачимо намагання притягнути до відповідальності осіб, які повинні бути кришталево  просувається, однак, чомусь, не дуже успішно виходить…

І останній хто не своєчасно подав декларацію після звільнення – Іонніков Валентин Миколайович. Отож по ситуації з вказаним суддею у відставці маємо низку постанов:

Адміністративні матеріали стосовно Іоннікова В.М. повертали до Управління захисту економіки в Житомирській області ДЗЕ НП України для доопрацювання, судді робили самовідвід…

Зокрема, 15.08.2017 року до Черняхівського районного суду Житомирської області (яке здивування!!!) надійшла справа №295/4958/17 про вчинення адміністративного правопорушення і розгляд справи мав би відбутися у вересні 2017 року, але постановою від 29.08.2017 згаданим нами у цій публікації суддею Бруховським Є.Б. (його законні рішення нам відомі) заявлено самовідвід, а постановою суду від 13.09.2017 задоволено самовідвід судді Васильчука С.Ф.(кому ж хочеться, щоб його рішення відміняв Апеляційний суд Житомирської області). Таким чином складається ситуація, коли утворити новий склад суду для розгляду даної адміністративної справи не можливо, оскільки фактична чисельність суддів Черняхівського районного суду Житомирської області становить – 2 судді. Тому Апеляційний суд Житомирської області постановив:

«Справу про адміністративне правопорушення №295/4958/17 відносно Іоннікова В.М. за ч.1 ст.172-6 КУпАП направити для розгляду до Олевського районного суду Житомирської області.

Розгляд справи відбувся 15 листопада 2017 року. Яке рішення було винесено?

Справу знову перенесено! Як Ви, читачу, гадаєте можливо наявне затягування справи?

Нерідко судді у відставці самі судяться із певними державними органами

Цікавим є те, що екс-суддя Іонніков В.М. звернувся з адміністративним позовом  до Богунського районного суду м. Житомира (в якому сам колись працював), в якому просить  визнати дії Житомирського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправними щодо нарахування довічного грошового утримання, як судді у відставці у розмірі 86 % (!!!) від грошового утримання працюючого судді; зобов’язати відповідача зарахувати йому до стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді роботу на посадах в органах прокуратури за період з 29.07.1985 року по 16.02.1993 року; зобов’язати Житомирське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати  щомісячне довічне грошове утримання судді в розмірі 90 %, тобто на 4% більше, ніж було нараховано… Ймовірно, у вищезгаданого судді досить маленька пенсія, коли він йде у суд, щоб відсудити собі ще додаткових 4%.

У контексті нашого дослідження дозволимо відійти від порушення строків подання декларації судді Іоннікова В.М., а зупинимося на одній із справ, яку розглядав цей суддя: зокрема йдеться про страву № 295/3637/13-к, а саме про постачання вугілля для освітніх навчальних закладів Житомирської області. Потрібно віддати належне правоохоронним органам, які зробили все необхідне для розслідування та покаранні тих, хто намагається наживатися на державних коштах. Отож, якщо коротко, то 7 вересня 2012 року під час обшуку в офісному приміщенні ТОВ «Поліпромінвест», яке розташоване у м. Дніпропетровськ були вилучені грошові кошти у сумі: 1 005 740 Євро та 100 000 доларів США, які на той час зберігалися в сейфі згаданого підприємства. Зрозуміло вони були вилучені. Як тільки справа пішла в суд, сторона захисту намагалися ці кошти повернути, скасувавши арешт. Головуючим на суді був Іоннікова В.М. :

Так ось, практично на другому засіданні (16.05.2013 року) головуючий виніс рішення на користь сторони захисту:

Прокурор намагався оскаржити дану ухвалу в апеляційному суді Житомирської області, але отримав відмову у відкритті апеляційного провадження.

Ми з Вами, шановний читач, розуміємо, що фінансовий ресурс у такій справі надважливий, тим більше коли це один мільйон євро, не рахуючи ста тисяч доларів. Знявши арешт із цих коштів та повертаючи їх ймовірному власнику, який не причетний до справи (так вказано у рішенні суду), потенційно можливе створюється висока загроза того, що ці готівкові кошти ймовірно можуть бути використані для підкупу свідків, проведенню потрібних (або ж непотрібних) експертиз та на інші цілі, які дозволять розглядати справу не на користь прокуратури.

Але таке рішення було прийнято. Що далі? Справа й досі розглядається, а головуючий суддя змінився у зв’язку із звільненням Іоннікова В.М. Ми жодним чином не пов’язуємо ці два факти із біографії згаданого судді, просто демонструємо якою цікавою та захоплюючою може бути судова практика на Житомирщині.

Отож, шановний читач, ми прагнули Вам показати невідворотність покарання за порушення антикорупційного законодавства, але Ви самі бачите як складно розглядаються такі справи…

Щиро сподіваємося, що 15 листопада 2017 року суддя Олевського районного суду Житомирської області прийме ЗВАЖЕНЕ і ЗАКОННЕ рішення у справі про адмінпорушення Іоннікова Валентина Миколайовича.

Сергій ЯЦИК