Що не так із сигналом 4G в Житомирській області

Останнім часом на офіційних сайтах Київстару, Lifecell та Vodafone з’являється багато скарг з приводу росту абонентської плати та поганої якості 4G в містах та селах. Журналісти Times.ZT спробували з’ясувати, чому в цих коментарях часто згадується Житомирщина та провели тести в декількох найбільших містах області.

Плямиста карта покриття

Побачивши її, не скажеш, що в Україні взагалі проживають люди. Майже 40 % території України – це білі плями, на яких є села з населення більше тисячі осіб. Проблема в іншому – на цих білих плямах «ловить» лише стандарт 2G, введений ще у 2003 році. Ця швидкість для сучасного телефону є дуже низькою. Така ситуація спостерігається у згаданих трьох великих операторів-монополістів.

Які фактори призвели до цього?

Житомирщина була однією з останніх областей, яка отримала довгоочікуваний 3G, але нормально працювати він почав лише через 2 місяці після його введення в червні 2017 року. Через заборону винаймати військові лінії Міністерство оборони не давало дозволу купити ці частоти, але в результаті таки передало їх до оренди приватним компаніям.

Мобільні оператори протягом двох років, за їх словами, покращували якість зв’язку. Але у багатьох селах та на трасах міжнародного та регіонального значення вище позначки 2G сигнал не піднімається. Новина про застосування 4G зробила ефект «радісного буму», проте таке благо досі доступне не всім: станом на 1 вересня карти покриття так і не змінилися.

Частоти

Існують базові станції з низькими частотами від 700 до 900 МГц та з високими частотами – від 1800 до 2600 МГц.

В Україні зараз діє стандарт 1800 МГц/4G, такий собі «середній клас» базових станцій розповсюдження інтернет-зв’язку. У більшості європейських країн найбільш розповсюджені є установки стандарту 800 МГц та 900 МГц. Чим вони відрізняються?

Якіснішими установками є з низькими частотами, які розповсюджують інтернет в радіусі декількох кілометрів і можуть забезпечити мережу у радіусі 3-4 селищ для понад трьох тисяч осіб. Мобільні оператори в Україні не поспішають їх встановлювати, а замість цього ставлять башти з 1800 та 2600 МГЦ. Дорогим задоволенням є встановлення башт з 800 МГц, але компанії купують БС з низькою поширеністю, щоб витрачати більше коштів на обслуговування.

Наразі відомо, що оператори працюють на різних смугах частот. CDMA оператор Інтертелеком займає смугу 800 МГц. 900 МГЦ і 1800 МГц належать GSM операторам, таким як Київстар, Vodafone і lifecell. На смузі 2100 МГц працюють оператори UMTS/WSDMA, наприклад, Тримоб.

Оптимальною виділеною смугою частот вважається 1800 МГц. Як відомо, зона покриття 4G, яку надає базова станція, залежить від використовуваної частоти. Чим вища частота, тим менше радіус покриття однієї вишки. Саме з цієї причини частота 2600 МГц не зовсім вигідна. Хоча в той же час набагато більше абонентів можуть одночасно спілкуватися по мобільному телефону або використовувати доступ до 4G Інтернету одночасно через висоту частоти.

Тим, що три популярні оператори працюють практично на одних частотах і обумовлюються тимчасові збої в передачі Інтернет-даних та відсутність зв’язку. А в густонаселених районах мобільний Інтернет і зв’язок можуть бути і зовсім відсутні, так як базові станції дуже перевантажуються і не в силах обслуговувати той потік користувачів одночасно.

До прикладу, щоб покрити 100 % території України 4G-інтернетом, необхідно майже 98 тисяч установок 2600 МГц, а з низькими частотами – лише 4 тисячі 100 установок.

В Україні повне покриття інтернетом 800-900 МГц є лише на рівні 2G, на 3G лише 25 %, на 4G – 10 %.

Звичайно, попри фінансове питання, ховається ще одна причина низького покриття – це розподіл частот між тьрома монополістами. На початку 1995 року держава здійснила таку собі «лотерею» між першими мобільними операторами. Час минув і на ринку залишились відомі нам Київстар, Lifecell та Vodafone. Зараз вони контролюють 92 % цього специфічного ринку. Кожен відхопив собі той шмат, який зміг купити у держави. Тепер вони контролюють навіть не міста, а регіони в країні, що заважає розповсюдити якісний сигнал.

Зараз той хороший момент, коли НКДЗІ (Національна комісія, що здійснює державне регулювання звязку та інформації) може здійснити перерозподіл та поділити ринок, але це означає залишити державу на певний час без мобільного інтернету, тому що відбуватимуться приватні війни між компаніями.

Про що говорять тести в регіоні

За допомогою програми SpeedTest, ми провели тести в п‘яти обласних містах – Житомирі, Бердичеві, Новограді-Волинському, Коростені та Малині. Результати нас здивували, але не можемо сказати, що вони є поганими. Найкращий зв’язок виявився в Житомирі, 2 місце зайняв Новоград-Волинський, 3 місце – Бердичів. Тест проводили двічі, в центрі міст.