Під час ярмарку на Михайлівській збирали кошти для ЗСУ

Житомирянка Катерина Кононюк більше 10 років займається фотографією – знімає весілля, хрещення, проводить індивідуальні зйомки та сімейні фотосесії. Під час повномасштабної війни разом з чоловіком і друзями стали волонтерами. Використовували будь-яку можливість, аби допомогти іншим – родинам з маленькими дітьми, внутрішньо переміщеним особам, пенсіонерам і тим, хто потрапив у скрутне становище. Наразі все частіше отримують запити від військовослужбовців, але, оскільки коштів на їх виконаня нема, вирішили провести захід у центрі Житомира.

Зокрема, 12 червня влаштували благодійний ярмарок на Михайлівській, де перехожі могли придбати вироби з бісеру, шкарпетки із патріотичними малюнками та написами, а ще зробити світлину на згадку.

«Моя подруга та одногрупниця Діана Михаленко спробувала робити прикраси з бісеру і продавати їх онлайн в інстаграмі. Вона не займалася цим до війни, але придбала матеріали і почала творити, аби збирати кошти на підтримку військовослужбовців, – розповідає Катерина. – Тоді запропонувала вийти на вулицю і провести акцію, щоб ще більше людей могли долучитися. Ця ідея усім сподобалася. У нас було кілька позицій товарів і послуг. Я вирішила направити справу свого життя в корисне русло і за донат від 100 гривень робила фото на професійну техніку всім бажаючим. Це могла бути одна фотографія чи міні-фотосесія протягом 10 хвилин. За 150 гривень можна було отримати світлину на «Polaroid», який мені раніше подарував чоловік, а тоді забрати її з собою. Катерина Рефреш спеціально для заходу надала українські віночки, які ми пропонували одягати на фотозйомку. Я робила фото перехожим, а вже ввечері вони були доступні для завантаження в електронній галереї. Ще одна наша подруга надала для ярмарку шкарпетки. Люди підходили, цікавилися, роздивлялися вироби, спілкувалися, щось купували. Багато висловлювали вдячність за те, що ми робимо таку справу, радили продовжувати. Чоловіків не цікавили фото чи прикраси, але вони залишали 10, 20 чи 50 гривень. Один просто дав 300 гривень за цукерку для сина».

Під час ярмарку за кілька годин вдалося зібрати трохи більше шести тисяч гривень, ще 1752 гривні Діана виручила від продажу прикрас, а дві тисячі переказав друг дівчат. Таким чином, мають вже 10 тисяч гривень, та зупинятися на цьому не будуть. Вже у наступні вихідні знову готують акцію на Михайлівській.

«Треба докупити бісер для нових виробів, а також ми шукаємо інших майстрів, які готові надати для благодійного продажу свої роботи. Плануємо ярмарок на наступні вихідні або через тиждень. Ми побачили, що люди підтримують цю ініціативу, добре ставляться. Нам теж сподобалося, – додає волонтерка. – Звичайно, мова не йде про якісь грандіозні суми, коли збирають на автомобілі чи тепловізори, але за ці кошти ми зможемо купити футболки, аптечки чи взуття для захисників. У Діани брат служить в ЗСУ. Можливо, придбані речі передамо для нього й побратимів».

За словами Катерини Кононюк, її подруга волонтерить з перших днів. Гуманітарні вантажі їй надсилають організації з Польщі, на яких вийшла самостійно, співпрацює з гуманітарним штабом Віри Гринишиної в Андрушівці, розвозить допомогу по області. Водночас, допомоги стає все менше з кожним тижнем, а обсяг потреб лише росте.

«Особисто мене вистачило на місяць активної волонтерської діяльності. Ми отримували вантажі й передавали засоби гігієни, дитяче харчування, речі і продукти тим, хто звертався. Багато з чоловіком возили допомогу адресно по місту, в Радомишльський район, Ірпінь, Бучу, різні населені пункти Житомирщини. Потім почалися проблеми із паливом для автомобіля, а отже доставкою, тому по допомогу приходили безпосередньо до мене додому. Трохи підкачало здоров’я, але останньою краплею стало те, що, як виявлося, були випадки, коли мене відверто обманювали і потім цю допомогу перепродували. Зважаючи на все це, вирішила сфокусуватися на підтримці пенсіонерів і одиноких людей, в яких дійсно не було можливості щось придбати. Зараз намагаємося зібрати кошти для допомоги воїнам», – відзначає Кононюк.