Софія Попова-Олійник разом з родиною більше року тому переїхали до Німеччини. До цього мешкали в Одесі, де мали власну творчу майстерню і займалися виготовленням розвиваючих іграшок для дітей. Ще раніше вона жила та працювала у Житомирі.
Олена Остапчук за кордон була змушена тікати, коли з початку повномасштабної війни Житомир та його околиці піддалися ворожим атакам з повітря. Прихисток знайшла у тій же Німеччині. У рідному місті разом із колегами з ЖОМГО “Паритет” активно займалися громадською діяльністю, долучалися до різних ініціатив, організовували власні заходи.
Наразі разом із Софією взялися впроваджувати спільний проєкт для співвітчизників.
“На початку березня росіяни розбомбили ліцей мого сина у Житомирі, а над будинком постійно літали ракети. Це спонукало мене до рішення евакуюватися. Наразі ми із сином в Німеччині. Напевно, всі розуміють, що цей умовно безпечний сон дітей має доволі велику ціну у вигляді викликів, з якими зіштовхуються мами і діти, витіснені війною з рідних домівок та країни, – ділиться Олена Остапчук. – Туга за домом прослідковується навіть у деталях. Я бачила, як, очікуючи дітей із того чи іншого зібрання, українки малюють будиночки або складають їх з “Лего”. Також спостерігала, що в декого з них навіть не було сили підтримати маленьку розмову. І я дуже добре їх розумію. Як додати їм життєвої енергії? Якщо ставиш питання – є й відповіді. Ми із Софією у Житомирі неодноразово робили багато цікавих проєктів і навіть тут, далеко від дому, опинилися дуже близько. Власне, ми розробили проєкт, що передбачає проведення тематичних майстер-класів протягом трьох місяців (липень-серпень 2022 року). Його повна назва – «Майстер-класи зі створення бізі-іграшок для українських мам і дітей, витіснених війною за кордон». Підтримку надає “Український Жіночий Фонд”, виконавці – ЖОМГО “Паритет” у партнерстві з творчою майстернею “BusyBoards for BusyBabys”. Передбачено проведення 10 майстер-класів, періодичністю раз на тиждень і тривалістю 2.5 години кожен. Цільова аудиторія – жінки і діти, вимушені евакуюватися за кордон через бойові дії на території України. Охоплення – не менше 100 жінок та не менше 100 дітей – дівчаток і хлопчиків. Зрозуміло, що дітей, залучених до проєкту, буде більше, оскільки мами приходять часто з двома дітьми, іноді – трьома. Заняття проводять у місті Кьольн і долучитися можуть усі бажаючі із визначеної категорії”.
Організатори наголошують, що про необхідність таких заходів свідчить активність українок, які приїздять спеціально з різних сіл та містечок Німеччини, витрачаючи на дорогу по кілька годин. Географія їх попереднього проживання – дуже різна: Харків, Київ, Запоріжжя, Краматорськ, Дніпро, Конотоп, Одеса та ін.
Олена Остапчук виступає координаторкою проєкту, а Софія Попова-Олійник – ведучою і тренеркою. Разом із чоловіком попередньо готують усі необхідні заготовки, розхідні матеріали, набори для майстер-класів, які потім і проводить, розповідаючи учасницям про особливості та основи такої творчої роботи. Усі спілкуються, діляться емоціями, враженнями від процесу та результату.
“Наша майстерня “BusyBoards for BusyBabys” почала працювати наприкінці 2020 року. Спробували зробити бізі-борд для молодшого сина у дитсадок. Нам сподобалося, стало цікаво і я запропонувала чоловіку далі розвивати цей напрямок. Він мене підтримав. Це така родинна справа, де я відповідала за ідейну частину, чоловік – за технічну, а з дизайнерськими моментами допомагала наша родичка, яка також художниця і фотографиня. Ми багато експериментували. Починали з великих дошок, далі були фігурні – у вигляді їжачка, ведмедика, автомобіля, – згадує Софія Попова-Олійник. – Тобто, в асортименті – звичайні прямокутні дошки, фігурні дошки, на яких розміщуються деталі, міні-дошки, а ще кубики і бізі-будиночки. Це такий найулюбленіший і наймобільніший різновид, який дуже користується попитом. Ще одна нішева річ, яку ми вигадали і такого я ніде та ні в кого не бачила в Україні та за кордоном, – бізі-набори для творчості. У подальшому саме завдяки їм ми почали проводити свої перші майстер-класи ще будучи в Україні. У набір входить дерев’яний міні-будиночок з дерев’яними деталями, пензлі, акрилові фарби та інструкція. Бізі-іграшки призначені для наймолодших – діток віком від одного до трьох років. Ми батьки особливого хлопчика, тож дуже хочеться, щоб і такі дітки, і здорові, мали якісні розвиваючі іграшки, цікавилися, пізнавали життя. Це й було основною метою нашої діяльності”.
На виготовлення одного маленького бізіборда витрачали день-два, більші та об’ємніші конструкції потребували замовлення деталей, фарбування, тощо. На це йшло до 10 днів. Замовлення отримували від знайомих, а також онлайн – на сторінках майстерні в соцмережах чи із рекламних сайтів оголошень.
Особливу увагу приділяли якості основних та оздоблювальних матеріалів, замовляючи лише у перевірених постачальників. Якщо щодо чогось виникали сумніви, таку деталь не використовували взагалі. Застосовували до всього так званий батьківський контроль, виготовляючи кожну іграшку як для власних дітей.
Серед клієнтів були батьки дітей і ті, хто обирав щось на подарунок, розвиваючі дитячі центри. Перша іграшка відправилася у Німеччину, а вже потім були замовлення у Житомир, Харків, Одесу, Тернопіль та інші міста України. Дарували іграшки друзям у школу, де навчається особливий син родини, у кабінет фізіотерапії, подрузі-психологу в Берлін. Зараз на майстер-класи від майстерні приїздять мами і тати з дітьми із майже з усієї землі Північний Рейн-Вестфалія.
“На майстер-класах в Україні та Німеччині я помічала, що таке заняття зі створення бізі-іграшки захоплює дітей різного віку, долучаються навіть підлітки. У перервах, коли діти йшли відпочивати чи за напоями, до роботи сідали й самі батьки, – веде далі Софія. – Процес дійсно цікавий. Фактично такі іграшки мають терапевтичний ефект для різних вікових категорій. Для занять у рамках проєкту “Майстер-класи зі створення бізі-іграшок для українських мам і дітей, витіснених війною за кордон» пропонуємо набори з бізі-будиночками. Для мене це дуже щемливо і навіть до сліз, бо для багатьох учасниць це своєрідний символ втраченого чи тимчасово втраченого будинку, відчуття рідного дому. Дуже переживала, щоб майстер-клас і будиночок не стали тригером, не спрацювали, не збили з пантелику, не розчулили, але всі намагалися триматися. Навпаки, виходили усміхнені та щасливі, на заходах панує така навіть родинна, тепла, щира атмосфера. Це колосальна взаємовіддача і я захоплена тим, що ми робимо. Це просто унікальний досвід, який дозволяє трохи помріяти, відволіктися, відпустити біль розлуки з домом. Вдячна усім, хто нас підтримав і тим, хто долучається. Сподіваємося, що ці проєкти будуть й надалі, бо їх дуже потребують саме мами. Їм потрібна ця терапія. Діти трохи легше переносять вимушений переїзд, адаптуються на новому місці”.
Протягом майстер-класу мами і діти мають можливість ознайомитися із особливостями бізі-іграшок як розвиваючих іграшок з інтерактивними деталями. Учасниці і учасники розглядають етапи роботи з дерев’яними розвиваючими елементами, самостійно обирають бізі-заготовку для творчості і працюють над її оформленням.
“Життя в евакуації – це нестабільність і постійне намагання знайти ресурси для вирішення базових потреб дорослої людини та дітей – безпеки, житла, їжі, навчання. У ситуації, коли так багато звичних і комфортних речей залишилося вдома, майстер-клас зі створення бізі-іграшки для своєї дитини та атмосферне спілкування – це той захід, який може задовольнити потребу у взаємодії, арт-терапії та мережуванні, – каже координаторка проєкту Олена Остапчук. – Як уже зазначалося, наші бізі-іграшки у формі будиночків. Тут є емоційна паралель, яка допоможе увиразнити новий досвід закордонного буття і наповнити його власним сенсом. На запитання про те, які емоції відчували учасниці під час та після відвідування майстер-класу, найчастіші відповіді – спокій, зацікавленість та натхнення. Діти тішаться новим іграшкам, дехто має їх за талісман”.
Юлія Демусь
2500 грн щомісяця: як житомирянам отримати допомогу від Червоного Хреста
Будьте першим, хто прокоментував "Житомирянки у Німеччині проводять майстер-класи зі створення бізі-іграшок для українок з дітьми (ФОТО)"