Про історію, культуру і традиції українців багато цікавого і корисного розповідає команда проєкту «АЯК». Їх контент – пізнавально-розважальний, орієнтований на молодь. Текстові публікації, графічні підбірки і тематичні відео-ролики розміщують на своїх сторінках у соцмережах.
Все це задумала і змогла реалізувати житомирянка Юлія Оріховська. Розповідає, що така назва буквально приснилася їй ще кілька років тому під час поїздки в автобусі. Тоді занотувала її, але тривалий час далі цього справи не пішли.
Поштовх «Агенції якісного контенту» дала війна. За два тижні до її початку дівчина якраз звільнилася із роботи – працювала у сфері маркетингу, піару. Бажання далі займатися подібним не було, хотіла спробувати свої сили в іншому.
«З початку повномасштабного наступу росіян багато часу і сил займав моніторинг новин. Не було взагалі ніякого бажання щось робити, навіть з ліжка не могла піднятися. Якось отримала дзвінок від подруги, яка запропонувала розвинути мою ідею з «АЯК», – розповідає Оріховська. – На той час уже натрапляла на дописи інших спільнот, в яких заперечувалися певні історичні фейки, розвінчувалися міфи щодо величності та могутності росії, тощо. В період війни це стало особливо актуальним.
Ми ж не хотіли робити так само, викликати якийсь негатив, поливати брудом. Навіщо нам чіпати чуже, краще досліджувати, пізнавати своє і розповідати про це, тож взялися за створення концепції, визначення тем і пошук інформації для «АЯК». Власне, це один із найголовніших аспектів нашої роботи – опрацювання джерел. То на перший погляд може здатися, що пізнавально-розважальний формат – це просто. За основу ми беремо інформацію із друкованих видань науковців – істориків, етнографів, фольклористів та інших. Аби висвітлити певну тему, подеколи доводиться переглянути і опрацювати до 10 джерел, інформація може різнитися, не співпадати. На це можемо витратити кілька днів чи навіть тижнів. Не женемось за сенсаційністю чи рейтингами, найголовніше – достовірність. Краще опублікувати один допис в тиждень, а не штампувати щодня, та знати точно, що робота виконана якісно».
Юлія не приховує, що процес її дуже захоплює, подобається те, що робить і відчуває себе корисною на інформаційному фронті. У проєкті нема керівників, команда працює на ентузіазмі, використовуючи особисті ресурси, техніку, простір. Усі троє – волонтери.
Студію для запису відео обладнали у квартирі Оріховської. Все це було спонтанно. Вона якраз вирішила створити окремий ролик про шістдесятників. Вивченням цієї теми займалася ще з 10 класу і здавалось, що знає уже все. Проте підготовка і написання сценарію зайняли чимало часу, бо інформації було надзвичайно багато. Розповідала про те як з талановитих молодих людей ХХ століття штучно зліпили образ радикально-налаштованих політичних діячів, а також як шістдесятники стали «інакомислящіми» і чому радянська влада боялася мирної творчої інтелігенції.
Для роботи над відео-форматом запросила давнього знайомого – оператора Олександра Мельничука. Дебютний ролик вийшлов тривалістю 15 хвилин і зібрав схвальні відгуки серед підписників, тож вирішили продовжити цю рубрику, але в подальшому записувати трохи коротші відео – 3-5 хвилин.
«Мене зацікавив цей проєкт, бо Юля сворювала щось своє, незалежне. Я вбачив у цьому можливість для творчості та самореалізації. Ми з командою всі на одній хвилі і це круто, – коментує Олександр Мельничук. – Тебе ніхто не обмежує. Ми експериментуємо, тестуємо різні формати, кожен може запропонувати щось своє і бути почутим. Необхідно створювати український продукт, просувати саме Україну, нашу культуру, історію. І щоб це подавалося не так, як ми звикли у школі, а було зрозумілим і цікавим, щоб люди хотіли дивитися український контент, підписувалися, поширювали, ділилися з друзями».
«АЯК» розпочиналася із рубрики «Непересічні», яка залишається й донині. Знайомлять із видатними діячами доступно і по-сучасному, обираючи найяскравіші моменти. Таким чином, один допис в соцмережі цілком замінює кілька сторінок із описом біографій.
«Видатні люди України – це не про «жив, був і помер мученицькою смертю». Визначні українці – це численні таланти, генії, титани. Але разом з тим – прості люди. Зі своїми слабкостями, часом дивними звичками, якимись унікальними вподобаннями. Вони космічні і земні водночас, – пояснює Юлія Оріховська. – Давайте так про них і говорити – з захватом до їхньої діяльності, але без зайвої помпезності, пафосу і технічної інформації. Чомусь звикли акцентувати увагу саме на тому як хтось страждав і помирав за свої погляди, творчість, висловлювання, нескореність, а між тим залишається непоміченим все інше, що мало вплив на становлення людини і зробило її саме тим, чиїми здобутками можуть і мають пишатися українці, заслуговують знати про це».
У рубриці «Запізнілі новини» засновниця «АЯК» розповідає про про історію України у форматі коротких новин, які можна подивитися, поки п’єш каву чи їдеш у транспорті. Наголошує, що будь-які події, про які можна нині дізнатися із підручників історії, свого часу теж були новинами, а те, що нині ми звикли читати у стрічці новин соцмереж, колись так само увійде в історію. Переконує, що дізнаватися більше про історію та культуру своєї країни ніколи не буває пізно.
На сторінках «АЯК» уже розповідали про отця Андрія Бандеру, Василя Симоненка, Василя Стуса, Бориса Тена, Володимира Івасюка, Сергія Жадана, про ментальність українців, український культурний ренесанс, самвидав, комплекс меншовартості, мистецтво українських грошей. А ще – звідки взявся могорич, як українці в дорогу збиралися, про лайку в українській культурі, традиції святкування трьох Спасів та багато іншого.
Аліну Гаркаву, яка працює в «АЯК» особливо цікавлять теми, пов’язані з кіно. Вже розповіла підписникам про Йосипа Тимченка – українця, який винайшов кіно, прилади, з яких кіно почалося, як українізували кіно на початку 20 століття.
«Як кожен з нашої команди, я не зосереджуюся на одному напрямку й розповідаю про теми, які мене цікавлять. Ви можете бачити сторіси, розповіді про свята чи особистостей. Проте найбільше мені відгукується тема українського кінематографу. Вона заслуговує окремої уваги. Як часто ви хейтили українські фільми та скролили стрічку пропонованих відео, коли бачили україномовний контент? Чому наш кінематограф такий, який він є? Думаю, зміните свою точку зору й подивитесь на українське кіно під іншим кутом, – переконує Аліна. – АЯК – це не просто майданчик для самовираження, а можливість розширювати кругозір українців, розвиватися самому з кожним нашим читачем, змінювати сприйняття українського. Це маленький внесок у розвиток національного бренду, бо бути українцями – наша суперсила. Мене надихають непересічні історії про українців та українок, маловідомі, але цікаві факти. Це заслуговує не просто уваги, а популяризації. Загалом, тема всього українського зараз надзвичайно актуальна. Хоча насправді вона була актуальною завжди, але коли ідея національної свідомості починає торкатися кожного, українська культура виходить з тіні й не повинна туди знову сховатися. Культура має значення. Ми – українці, маємо знати своє ДНК. «АЯК» – це про кожного з нас».
За словами Юлії Оріховської, вони відкриті до пропозицій і запрошують до співпраці журналістів, дизайнерів, істориків, ілюстраторів – абсолютно усіх, кому цікаво те, над чим працює «АЯК» і хто поділяє цінності команди.
Слідкуйте за «Агенцією якісного контенту» на Ютуб та в Іnstagram.
Юлія Демусь
Будьте першим, хто прокоментував "Житомиряни запустили «Агенцію якісного контенту»: досліджують і розповідають про цікаві факти з історії та культури українців (ФОТО-ВІДЕО)"