Страшна правда про житомирян, присипаних донецькою землею

…2015 року було ідентифіковано двох загиблих, це були Абрамович та Барбух. Антонюка, третього члена екіпажу, вважали безвісти зниклим. Справу було б закрито – але мати одного з танкістів, Світлана Абрамович, почала сумніватись, чи свого сина вона поховала. І жіноча інтуїція не підвела…

3 роки і 11 місяців – рівно стільки часу знадобилося, щоб встановити правду та повернути загиблих воїнів додому. 2014 року танковий екіпаж у складі старшого лейтенанта Артема Абрамовича, навідника Петра Барбуха та водія-механіка Ярослава Антонюка – загинув у страшному бою під селищем Нікіфорове Донецької області.

Внаслідок тарану з танком гібридних російських окупантів – в українському Т-64 сталася фатальна детонація боєкомплекту. Боєкомплект це кумулятивні та осколково-фугасні снаряди, які, вибухаючи, зносять з бойової машини багатотонну броньовану башту. А людей, які сиділи у танку, миттєво рвуть на шмаття…

Пошуки останків бійців проводили члени пошукової місії «Чорний тюльпан». Як зазначив Ярослав Жилкін, керівник групи, знайдені залишки тіл фасували у пластикові пакети, після чого вони передавалися судмедекспертам. 2015 року було ідентифіковано двох загиблих, це були Абрамович та Барбух. Антонюка, третього члена екіпажу, вважали безвісти зниклим. Справу було б закрито – але мати одного з танкістів, Світлана Абрамович, почала сумніватись, чи свого сина  вона поховала. І жіноча інтуїція не підвела…

Результати повторної ексгумації та проведеної експертизи шокували країну: в захороненні Барбуха опинилися залишки всього екіпажу, фактично у братській могилі. Причиною стала недбалість судмедекспертів, які полінувалися дослідити належним чином всі фрагменти тіл.

Дане правопорушення підлягає статті 367 КК України (службова недбалість). Максимум, що загрожує таким горе-медикам – позбавлення волі від 2 до 5 років. Чи понесуть вони хоч якесь покарання, допоки невідомо.

У прямому ефірі студії телеканалу СК1 керівник «Чорного тюльпану» зазначив, що з початком неоголошеної війни роботи у медичних установах збільшилося у кільканадцять разів. Спеціалісти морально не готові до такого серйозного навантаження, особливо, коли мова йде не про ціле тіло, а його фрагменти. Проте це ніяким чином не виправдовує того, що вони скоїли.

Що ж робити сім’ям, чиї рідні воюють в ООС, аби не потрапити в таку неприємну ситуацію? Як впевнитися, що повернули саме вашого чоловіка або сина? Наполягати і проводити ДНК-тест. Світлана Абрамович (мати загиблого) та Ніна Антонюк (дружина загиблого) стверджують, що лише таким чином можна достовірно встановити особу.

3, 4 та 5 липня відбулися остаточні поховання усіх членів танкового екіпажу Т-64. Тепер рідні та близькі можуть спати спокійно. Світлана Абрамович зазначила, що встановити справедливість – стало новою місією її життя. Тепер, коли вона частково виконана, відчайдушна матір буде допомагати іншим боротися за правду. Адже наразі доведено лише 1 випадок такого бездушного недбальства. А скільки їх насправді? Скільки матерів приходять на могили не до своїх синів?..

Аліна ТОЛКАЧ