Таких спеціалізованих закладів, як травматологічне відділення № 2 Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського, в Україні можна перелічити по пальцях однієї руки. То ж не дивно, що зі складними пораненнями, ускладненнями після лікування в Житомир потрапляють захисники з усієї лінії фронту.
Про те, що відділення не отримує належного фінансування від безпосередньо адміністрації лікарні, журналісти Times.zt писали наприкінці вересня.
Фактично все побачене та почуте у лікарні свідчило про те, що належну допомогу пораненим бійцям лікарі надають переважно завдяки підтримці волонтерів та благодійних фондів.
Натомість генеральний директор лікарні Богдан Леськів запевнив, що Національна служба здоров’я України повністю забезпечує всі потреби лікарні, і коштів там вистачає на все.
Стосовно безпосередньо відділення політравми ми почули від пана Леськіва, що «Що стосується лікарських засобів та виробів медичного призначення для певного „контингенту пацієнтів“, забезпечуємо 100%. Кошти від НСЗУ поступають до нас безперебійно та без проблем».
Проте бадьорі звіти керівників про досягнення та успіхи, як показує досвід, не завжди відповідають дійсності. То ж вирішили з’ясувати, скільки саме на думку генерального директора лікарні складають ті самі 100% для певного „контингенту пацієнтів“.
Цифри, які ми отримали у відповідь на запит, просто вражають.
В 2022 році на відділення було спрямовано майже 3 млн. грн ( мова йде про медикаменти, обладнання та розхідні матеріали)
З вісім місяців 2023 року відділення отримало лише трохи більше 1.1 млн. грн.
Фактично можна стверджувати, що адміністрація лікарні вже закінчила цю війну, потік поранених припинився, ціни суттєво знизилися. Інакше як ще пояснити зниження фінансування відділення в 2 рази?
Проте це не єдине, що дивує у лікарняній бухгалтерії.
Чи працює в адміністрації хоч одна людина, яка б змогла вижити і працювати, харчуючись на 44 грн. в день? А саме стільки становить вартість добового раціону пацієнтів у лікарні, де перебувають хворі з усієї області, а отже не всі мають змогу розраховувати на передачі з дому. Так, раціон поранених трохи кращий – його вартість становить аж 81 грн. на добу. Але здоровій людині складно уявити, як та чим можна харчуватися за такі кошти.
Справедливості ради маємо зазначити, що вартість харчування у лікарнях регулюється постановою Кабінету Міністрів, де знесилених від голоду чомусь не видно. І така ситуація по всіх лікарнях України.
Проте в інших містах знаходять можливість годувати пацієнтів у лікарнях, виділяючи додаткові кошти з міських чи обласних бюджетів. Як це, наприклад, зробили у Львові.
Натомість в Житомирі безсоромно закатали у асфальт 52 млн грн, і це лише в тротуари.
Звичайно, представники міської чи обласної влади Житомира можуть і не здогадуватися про реальний стан речей у лікарні. Хіба що опиняться там в якості пацієнтів. То ж може варто адміністрації лікарні потурбуватися про своїх підопічних, звернувшись з відповідним запитом, наприклад, до ОВА, а не тримати в заручниках пацієнтів, яким немає можливості скаржитися.
Будьте першим, хто прокоментував "В Житомирській обласній лікарні «економлять» на поранених?"