У букет чи в тарілку: як на Житомирщині вирощують артишок (ФОТО)

У їжу (вареними, тушкованими, печеними на грилі, маринованими і консервованими) або у якості декору чи доповнення для букету – саме так використовують артишок. Це багаторічна теплолюбива рослина, квітка якого схожа на суцвіття будяка.

Артишок називають найбільш специфічним делікатесним овочем. Готують бутони, які попередньо необхідно ретельно очистити, лишивши лице серцевину та хвостик, хоча зустрічаються рецепти приготування і листя із додаванням соусів. Також цю рослину застовують у лікарських цілях (мають тонізуючу властивість, вгамовують кашель, сприяють очищенню крові, розчиняють камені в нирках і є потужними антиоксидантами, містять такі необхідні організму речовини – залізо, натрій, калій, кальцій, фосфор, вітаміни A, B1, B2, C, PP, яблучну кислоту, лимонну кислоту).

Якщо ви зібралися приготувати артишок, забезпечте миску з вододою, лимон. Після розрізання бутони починають темніти і стають непридатними до вживання, тож потрібно ретельно промити у воді з лимоном чи просто збризнути соком свіжого лимона.

Артишок здебільшого поширений у Середземномор’ї, та протягом останніх років цю нову, екзотичну, але перспективну культуру, вирощують й українські фермери, в тому числі такі є і на Житомирщині. Починають з маленької кількості, поступовуючи збільшуючи ділянки, збувають у сезон на внутрішній ринок (для споживання в їжу в свіжому вигляді або для квіткових магазинів, студій декору).

У мережі можна знайти вже чимало порад щодо того, який сорт краще обрати для певного регіону, прочитати про досвід інших фермерів – як висаджують, обробляють, доглядають, збирають, реалізують і оберігають від морозів, аби рослина змогла пережити зиму.

У свою чергу я спробувала самотужки вростити артишок на Любарщині Житомирської області із звичайного насіння, придбаного на одному зі спеціалізованих сайтів. Один пакет мені обійшовся у 25 гривень, взяла двох сортів. Основна частина рослин зійша з певним інтервалом. Після цього активно поливала їх протягом двох місяців, а коли рослини більш зміцніли, полив проводила значно рідше.

Попри те, що загалом радять висівати насіння ще в лютому у розсаду, а вже навесні висаджувати у відкритий ґрунт, я цей етап пропустила і в останні тижні травня одразу сіяла на городі.

Сподівань на те, що квіти артишока будуть ще в цьому сезоні, відверто не було, але з перших днів серпня стали з’являтися перші бутони і нині вони вже досягли розмірів, аби збирати урожай. Квітів на стеблі – багато, вони продовжують наростати, але вже не такі крупні як перші.

Знайшла інформацію, що артишок починає гарно плодоносити на другий рік, а при прямій посівбі у ґрунт – результат буде дуже скромний. Втім, як на мене, кілька моїх рослин якраз демонструють протилежне.

Варто зауважити, що частина рослин, з незрозумілих мені причин, загальмувала в рості і залишається досі на рівні того, що виросло за перші місяць-два. На черзі дегустація домашніх артишоків (кущтуватиму вперше), а також частину квітів планую зрізати і висушити для осінніх букетів.