«Тіньове членство» замість повноправного: Париж та Берлін пропонують Україні «проміжний» статус у ЄС

Франція та Німеччина виступили з ініціативою створення особливого формату співпраці з Україною, який у Financial Times вже охрестили «асоційованим членством». Пропозиція викликала бурхливу дискусію: поки дипломати шукають компроміси, українське суспільство побоюється перетворення країни на «донора» без права голосу.

Найбільші економіки Євросоюзу відкинули ідею Єврокомісії щодо прискореної процедури вступу України. Натомість Берлін та Париж пропонують формат, який Німеччина називає «асоційованим членством», а Франція — «статусом інтегрованої держави».

Цей план передбачає :

• Символічні пільги: участь у деяких засіданнях та окремих програмах ЄС.
• Відсутність фінансування: Україна не матиме доступу до спільного бюджету блоку та субсидій.
• Політичне мовчання: статус не дає права голосу при ухваленні ключових рішень ЄС.
• Ринок без гарантій: частковий доступ до європейських ринків без повноцінного захисту українського виробника.

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро зазначив, що безпека Європи неможлива без України, проте внутрішня «конституційна реформа» самого ЄС є необхідною умовою перед повноцінним розширенням.

В Україні ініціативу сприйняли неоднозначно. Соціальні мережі та експертні кола вибухнули критикою, називаючи такий статус «курячими правами».

Користувачі зауважують, що Україна може стати ринком збуту та джерелом дешевої робочої сили, не отримуючи при цьому фінансової допомоги на відновлення, яку свого часу отримували Польща чи країни Балтії.

Також у суспільстві є побоювання, що Україна буде змушена приймати європейські квоти, зокрема, міграційні, та впроваджувати високі податки, не маючи права впливати на політику Брюсселя. Адже ЄС вигідно тримати Україну як «буферну зону», яка воює самостійно, поки Європа лише формально висловлює підтримку.

«Потрапивши в ЄС на таких правах, вони нас з’їдять. Їм потрібне наше ВВП та молодь, але вони не хочуть нести ризики нашого відновлення»,

— наголошують українці.

Попри скепсис, частина аналітиків вважає, що такий статус — це «краще, ніж нічого». Оскільки повноцінний вступ у 2020-х роках виглядає малоймовірним через триваючу війну та повільну імплементацію права ЄС, «проміжний статус» у 2027 році міг би стати реальним кроком до інтеграції.

Ключове питання залишається відкритим: чи погодиться Київ на роль «асоційованого члена», чи наполягатиме на повноцінному вступі, вважаючи «символічні пільги» сигналом слабкості Заходу перед кремлем?

Нагадаємо також, що Україна відремонтує нафтопровід «Дружба» за гроші ЄС в обмін на 90 млрд євро допомоги.