Чому у грудні тепло, як у квітні – і навіщо День Житомира перенесли на травень (ФОТО)

У повітрі літають комахи, коти почали весняні гульки та бійки, а денна температура стабільно піднімається вище +10С. І це посеред грудня, у розпал календарної зими! Тут і без Ґрети Тунберг розумієш: з кліматом щось не те… 18 грудня був температурний пік: у Житомирі синоптики прогнозували до +13С,  а у Львівській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях – до +16С. 19 грудня, у День Святого Миколая, було ледь прохолодніше, але загалом так само тепло – і світило весняне сонце.

Груднева «весна» не випадковість. Нагадаю, на початку листопада Житомир насолоджувався фактично літніми температурами: до +19С. Це при тому, що перший сніг (точніше, кволий сніжок) у місті випав ще 7 жовтня. Температурні рекорди зі знаком «плюс» синоптики фіксували і в попередні місяці. Мимоволі замислюєшся: якщо пішла така «спека» – що ж буде у січні та лютому?..

Скидається на те, що нас чекає аномальна зима із сюрпризами. Хоча слово «аномальна» слід вже брати в лапки. Наприклад, зима 2006-2007 років була настільки теплою, що у Києві на Дніпрі стійка крига до березня так і не утворилася. Нема суцільної криги і зараз, у найкоротші дні 2019 року – ані на Дніпрі, ані на Тетереві. Зимове сонцестояння Житомир зустріне теплою та сухою погодою: до кінця тижня плюсова температура очікується не лише вдень, але й вночі. У неділю, понеділок та вівторок (22 – 24 грудня) прогнозують дощ – при цьому заморозків не буде навіть вночі.

Зміна клімату очевидна. Але чим вона викликана? На думку багатьох вчених, дитячі істерики на трибуні ООН не актуальні – бо зміна ця мало пов’язана з гіпотетичним (і досі не доведеним) збільшенням викидів вуглекислого газу в атмосферу. У ХІХ столітті, наприклад, Лондон димів, наче авіаносний крейсер «Адмірал Кузнецов»: заводи, пароплави, паровози і навіть поїзди метро (!) працювали на вугіллі – і з кожного помешкання димар випускав чорний вугільний або дров’яний дим. Таке ж було і в Парижі, і в Відні, і в Берліні, і в Києві. Проте ніякого «парникового ефекту» це не спричинило. Сумарний обсяг шкідливих викидів у Європі зараз набагато менший, ніж був 100 чи навіть 50 років тому.

Глобальні коливання клімату Землі завжди були. Траплялися й справжні кліматичні катастрофи. Але причиною завжди було не людство, а щось інше: вибухи супервулканів, рух земної кори, атаки комет та астероїдів, активність Сонця. Не виключено, що й нинішнє потепління жодним чином не пов’язане з діяльністю людини. Можливо, наші знання про Землю та Космос ще занадто куценькі, аби ми могли збагнути справжню причину…   

У зв’язку з цим виникає запитання: навіщо День Житомира перенесли з вересня на травень? Формальним приводом став вкрай невдалий День Житомира-2018, коли майже весь день лив дощ – і діти танцювали на Соборній площі у калюжах. Відтак на початку 2019 року міський голова Сергій Сухомлин виступив з ініціативою: перенести святкування з «проблемної» ранньої осені – на «безпроблемну» пізню весну. І міська рада з цим погодилася, не особливо замислюючись, що і до чого.

Але погода – ще та жартівниця. Вона іронічно познущалася над мером і компанією 14 вересня 2019 року, коли проводили останнє осіннє свято міста. День видався просто ідеальним: сонячним і теплим. На вулиці вийшли  десятки тисяч городян.

Задоволена міська влада поставила жирну галочку: «Свято пройшло успішно!» І це правда. День Житомира-2019 став одним з наймасовіших та найцікавіших в історії міста.

А тепер давайте згадаємо «безпроблемний» травень цього ж 2019 року. Холодно, мокро, незатишно. І геть порожні вулиці 1 травня.

Якщо нинішнього року Житомир очманів від аномально холодної весни – хто дасть гарантію, що таке не трапиться й наступного року? Травень це місяць з непередбачуваним характером. Може обдарувати ніжним теплом – а може й бризнути холодом. Може облити страшною грозою – а може й вдарити пекельною спекою.

Офіційне обґрунтування: третя субота травня обрана для Дня Житомира тому, що цього ж дня Україна відзначає День Європи. Водночас є багато городян, які так і не зрозуміли логіки дій міської влади. Може, варто ще раз добре подумати? А ще краще – винести це питання на відкрите громадське обговорення.  

Тарас СТРІЛЬЧИК