Чому не варто палити траву: наслідки трав’яного підпалу

Весною, як тільки з землі сходить сніг і оголюється ґрунт, починається різке збільшення пожеж через спалювання трави. І це зовсім не дивно, адже суха трава спалахує дуже швидко, вогонь переходить на величезні площі, що дуже складно контролювати. Ті, хто впевнений, що спалювання минулорічної трави необхідність і без цього ніяк, продовжують це робити, своїми ж руками влаштовуючи страшні пожежі. Насправді ж, спалювання трави –  це ніщо інше, як злочин проти природи і пережитки минулого. На сьогодні випалювання трави та її залишків є надзвичайно серйозною екологічною проблемою для навколишнього середовища та здоров’я людини.

Як повідомляє ДСНС Житомирської області, станом на 10 квітня з початку 2021 року виникло 89 загорянь сухостою, внаслідок чого вогнем пройдено 172 га території. Три людини внаслідок таких пожеж отримали опіки.

Чому ж небезпечно палити суху рослинність і до чого це призводить?

Очевидна небезпека спалювання трави – це пожежі. Зниження пожежної небезпеки за рахунок «контрольованого» випалювання сухої трави, як правило, не працює, адже утримати вогонь під контролем вдається дуже рідко. Великі відкриті ділянки горіння і сильний вітер призводять до того, що навіть невелике багаття стає великою пожежею, в результаті якої можуть бути знищені будівлі, вибухають газопроводи, машини, пошкоджуються лінії електропередач.

Від пожежі через підпалювання трави страждає не тільки інфраструктура, а й екосистема. Спалюючи суху траву, люди порушують процес утворення перегною і збіднюють ґрунтову родючість, зникає вся корисна мікрофлора ґрунтів. Руйнується гумус, ґрунтоутворюючі організми та бактерії гинуть, а вони відіграють важливу роль у мікробних процесах і допомагають рослинам засвоювати поживні речовини. Це призводить до занепаду якості ґрунтів, що в свою чергу зменшує врожайність.

 Вогонь знищує не лише суху траву, а й руйнує насіння та коріння живих рослин, пошкоджує дерева, кущі. Навіть слабкі та швидкоплинні пожежі можуть спричинити загибель молодих насаджень, які створені для захисту полів від осушень, берегів від ерозії, доріг від заметів.

Пожежі знищують кладки та місця гніздування птахів, гинуть комахи та їх личинки, лялечки, дощові черв’яки, мурахи, черепахи. Вмирають або задихаються від вогню майже усі ссавці, які мешкають в траві чи на поверхні ґрунту, а саме новонароджені кролики та зайчата, їжачки, жаби. Коли одна або декілька частин всього біоценозу гине, екологічні умови можуть безповоротно погіршитися, оскільки всі істоти, всі жуки, метелики, жаби, їжаки утворюють єдине ціле у біологічному ланцюгу.

Дим, який виникає після спалювання трави, несе шкоду для людини, а особливо для тих, хто страждає від алергії та астми. Він є дуже їдким, густим, має неприємний запах та виїдає очі.

Важливо дотримуватись елементарних правил пожежної безпеки, а саме:

1.    Ні в якому разі не можна підпалювати сухі рослини, не проводити безконтрольне спалювання сміття та розведення багаття.

2.    Не кидати в лісі непогашені сірники, недопалки.

3.    Не дозволяти дітям гратись з сірниками та запальничками.

4.    Якщо помітили пожежу – не проходити повз. Якщо вогонь ще не встиг розгорітись, можна спробувати загасити самостійно, заливаючи вогонь водою та засипаючи землею. Якщо ж розумієте, що загасити своїми силами неможливо, важливо відійти на безпечну відстань та якомога швидше викликати Службу порятунку.

Єдиним ефективним засобом боротьби з трав’яними пожежами є їх запобігання, а також  свідома повна відмова від випалювання сухої рослинності.

Пам’ятайте, за спалювання сухої трави та листя законом передбачений штраф до 153 тис. грн. За підпал з тяжкими наслідками для природи може загрожувати 5 років в’язниці! Якщо ви помітили займання на відкритих територіях — сповістіть про це Службу порятунку за номером 101!

Аліна Харченко