Чи можливо відчувати себе захищеним на мирній території?

Коли 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок підриву автомобіля загинув журналіст Павло Шеремет, українське суспільство, а особливо гостро – журналісти, відчули стан незахищеності… Але це був тільки перший дзвіночок…

Адже, як показує статистика за 2017 рік, кількість підривів просто вражає. Давайте згадаємо у хронологічному порядку:

31 березня 2017 року у житловому кварталі Маріуполя підірвали автомобіль заступнику начальника управління контррозвідки донецької СБУ Олександра Хараберюша.

23 квітня 2017 року біля села Пришиб на окупованій частині Луганщини підірвався автомобіль місії ОБСЄ, медпрацівник із США Джозеф Стоун загинув на місці трагедії.

27 червня 2017 року в Києві підірвали автомобіль командира спецназу Головного управління розвідки Міноборони України Максима Шаповала.

28 червня 2017 року в селі Іллінівка на підконтрольній Україні частині Донецької області було підірване авто Opel зі співробітниками СБУ.У результаті вибуху загинув працівник СБУ Юрій Возний, ще троє спецслужбовців дістали поранення різного ступеня тяжкості.

27 липня 2017 року в центрі Дніпра вибухнув автомобіль Opel Astra, внаслідок чого постраждала 27-річна жінка-водій.

24 серпня 2017 року на вулиці Грушевського у центрі Києва стався вибух. Невідомі кинули вибуховий пристрій у вантажівку з бійцями Збройних Сил України, але вибухівка відскочила від борту й розірвалася на вулиці.

30 серпня 2017 року у Миколаєві спрацював вибуховий пристрій в автомобілі місцевого депутата

8 вересня 2017 року в центрі Києва біля “Арени Сіті” був підірваний автомобіль Toyota Camry Алі Тімаєва, відомого як Тимур Махаурі – член добровольчого батальйону, який брав участь в АТО.

І ось хвиля підривів авто докотилося і до Житомирської області : як повідомила Українська правда, 29 вересня в смт.Першотравенськ (поблизу міста Баранівка) близько четвертої години ранку стався вибух автомобіля марки Hyundai.

Чи роблять хоч щось правоохоронні органи для нашої безпеки?

За статистикою Головного Управління Національної Поліції  у Житомирській області маємо таку тенденцію:

• у 2014 році на 10 тис. населення зареєстровано 941,3 заяв та повідомлень;
• у 2015 році на 10 тис. населення зареєстровано 1012,8 заяв;
• у 2016 році цей показник склав: 1295,4 на 10 тис. населення.

 Статистики за 2017 рік поки немає на сайті, але нескладно уявити якою вона буде…

Виходить, що кожен громадянин повинен самостійно подбати про свою безпеку?

Можливо обзавестися варто зброєю? Легальною…

Але скільки зброї уже є в області? Цікаво? От і мені стало цікаво, і я подав запит на публічну інформацію за відповідною формою до Головного управління Національної поліції в Житомирській області.

Поставив такі запитання:

1. Підсумки другого місячника по добровільній здачі зброї;
2. Статистика злочинів по Житомирській області із використанням зброї, як легальної, так і нелегальної.
3. Кількість розкритих злочинів із використанням зброї.
4. Кількість випадків необережного поводження зі зброєю.
5. Оборот зброї у Житомирській області: кількість зареєстрованих одиниць зброї.

Ось і відповідь не забарилася:

Отож на 1,2 млн осіб (1 233 202 за даними на 01 листопада 2017 року ), які проживають офіційно у Житомирській області, є лише 26 тисяч зареєстрованої мисливської вогнепальної зброї + 4 тисячі одиниць спеціальних засобів (а їх перелік такий різноманітний, що й не зрозуміти про що йдеться про газовий балончик чи гумовий кийок). Тобто усі інші громадяни беззахисні …

Мимоволі задумаєшся про легалізацію права на збройний самозахист… Але це тема для іншого блогу.

Нехай висновки, та й зрештою вибір, зробить кожен сам.

Сергій ЯЦИК