У Житомирі втретє відбувся Космічний напівмарафон

Змагання пам’яті першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка об’єднали рекордну кількість учасників. За нагороди боролися аматори і професійні спортсмени з різних областей України та з-за кордону – Азербайджану, Польщі і навіть США.

Знай наших!

Серед учасників – топова триатлетка України і світу Юлія Єлістратова з Житомира, сім’я легкоатлетів Олішевських із Бердичева та інші. Наймолодшій учасниці, яка долала 21 км, було всього 8 років, а найстаршому бігуну – 77.

За словами начальника управління у справах сім’ї, молоді та спорту Житомирської міської ради Ірини Ковальчук, лише на дистанціях 21 км та 10 км змагалася майже тисяча бажаючих. Крім цього, були дитячий, корпоративний і кольоровий забіги.

Перші підкорювачі напівмарафонської дистанції

Перемогу на головній дистанції Космічного напівмарафону-2018 виборов багаторазовий чемпіон і призер чемпіонатів України на середні і стаєрські дистанції Артем Казбан із Дніпра. 21 км спортсмен подолав за годину і 8 хвилин.

Друге місце посів Дмитро Пожевiлов (Чугуїв). Третім серед чоловіків став Сергій Марчук із Ковеля.

Серед жінок першою до фінішу добігла майстер спорту міжнародного класу Тетяна Вілісова з Новомосковська Дніпропетровської області, яка підкорила напівмарафонську дистанцію за годину і 17 хвилин. У трійці найсильніших серед жінок стали Юлія Профіс із Чернівців та одеситка Христина Богомягкова.

Перевівши дух після забігу, учасники поділилися своїми враженнями та побажаннями на майбутнє.

Артем Кабзан, переможець на дистанції 21 км серед чоловіків (Дніпро):

«Я у Космічному напівмарафоні брав участь вперше. Дуже сподобалася підтримка на трасі, це допомагало бігти. Хотів показати хороший час і перемогти. Під час підготовки щодня бігав по 25 – 30 км».

Призери забігу на 21 кілометр

Сергій Марчук, бронзовий призер на дистанції 21 км серед чоловіків (Ковель):

«На цих змаганнях я вперше і після операції. Не тренувався. Важкувато було. Останні три кілометра терпів, але загалом результатом задоволений. Я чемпіон України на 42 км 2016 року. Вважаю, що до серйозних стартів потрібно готуватися за декілька місяців. Бажано хоча б через день і зранку, бо ввечері організм стомлений. Погода була супер! Я люблю бігати в дощ. Якби було сонце, то був би гірший результат».

Тетяна Вілісова, переможниця на дистанції 21 км серед жінок (Новомосковськ):

«Мені допомагав чоловік тренуватись і підтримувала сім’я. Дуже порадувала погода. Думаю, не лише мене, а й інших учасників. Бо я перед цим на напівмарафоні бігла по спеці і різниця дуже відчувається. На трасі дуже багато поворотів було, але вона достатньо легка, не було таких великих підйомів. Наступна ціль – напівмарафон у Чернігові, організатором якого також виступає Нова Пошта».

Жінки-призери забігу на 21 кілометр

Костянтин Кундіч, учасник забігу на 10 км (Житомир):

«Беру участь у Космонапівмарафоні з самого початку, вже третій рік поспіль. У 2016 і 2017 роках долав 5 км. Кожного року готувався по-різному, але заздалегідь. Цьогоріч готувався з квітня і йшов до позначки 21 км, але не встиг повністю та якісно підготуватися, тому обрав 10-ку. Бігти було легко. Хороша траса, маршрут постійно підказували волонтери. Щодо вражень від організації цього року, то вони різні. Було багато неточностей на сайтах Космонапівмарафону та Runevent, проблеми з реєстрацією, розміру футболки у стартовому пакеті, яка виявилася меншою за тогорічну хоча розміри на бірках співпадали. Від самого забігу враження прекрасні. Дуже хотілося б такий захід хоча б двічі на рік – навесні та восени, бо він надихає займатися бігом та спортом».

Старт забігу на 10 кілометрів

Призери забігу на 10 кілометрів серед жінок

Старт кольорового забігу

Світлана Сорокіна, учасниця кольорового забігу на 3 км (Житомир):

«У Космічному напівмарафоні брала участь вперше. Зареєструвалася ще на початку липня. Змагалася не заради результату, а просто для участі. Перші мої тренування були заради друга, який не хотів бігати сам. І поки на стадіоні він долав третє коло… я доповзала перше. (Усміхається). До речі, на велосипеді я можу хоч 100 км проїхати, а от біг дається не зовсім просто, але від того люблю його не менше. Думала, що нас будуть обсипати фарбами, але у результаті ми і бігли, й обсипати одне одного фарбами з пакетів. Після старту думала, а куди подіти пакет? Бігти з ним? Шукати смітник і викидати його на льоту чи кидати під ноги? Зона старту і фінішу трохи нагадувала хаос. Було забагато локацій в одному місці, на мою думку. О! З номерами вийшла кумедна і не зовсім ситуація. Напередодні забігу разом із другом дізналися, що наші номери випадково віддали учасникам корпоративного забігу. Натомість ми отримали чужі. Враження позитивні, але є нюанси з організацією. Вірю, що наступного разу організатори виправляться».