Не(казкова) казочка | Times ZT

Не(казкова) казочка

Давним-давно в чарівному лісі, де протікали молочні ріки і росли райдужні квіти, народився маленький пухнастий зайчик. У нього були небесного кольору очі і рожевий носик. Всі в лісі його любили, а він відповідав взаємністю і захоплювався всім, що його оточувало.

На його день народження батьки подарували йому порожню, але дуже красиву скриньку. Смарагдова і блискуча цікавинка була прикрашена дивакуватими візерунками і відразу дуже сподобалася зайчику. Але він зовсім не розумів, що з нею робити і тому вирішив зберігати там щось дуже цінне.

Так і жив наш зайчик, насолоджуючись сонечком, граючись кожного дня зі своїми друзями і готуючи морквяні пироги. Готувати, до речі, він дуже любив і навіть сказав якось мамі, що хоче стати кухарем. Мама помітно засмутилася, адже вона хотіла, щоб зайчик став письменником, як і його тато. І тоді щоб не засмучувати її, він вперше відкрив свою красиву скриньку і поклав туди мамину мрію. Більше зайчик не випікав пироги і не готував солодощі. Він почав вчити граматику і ходити до вечірньої школи.

Всі його шкільні друзі носили помаранчеві бантики, а він шалено любив фіолетові, але почувши раз зауваження вчительки, був змушений від них відмовитися. Так в скриньку потрапили шовкові помаранчеві стрічки.

Час минав, а вона наповнювалася улюбленими книгами його тата, звичками кращої подруги і жартами його друзів. Зайчик швидко подорослішав, закінчив школу, написав книжку і купив багато нових помаранчевих бантиків. Він часто сумував за часом, коли безтурботно бігав по галявині і згадував запах морквяних пирогів.

Якось рано вранці він поспішав відправити свою нову книжку в редакцію і раптом наткнувся на колись дорогу серцю скриньку. Зайчик зрадів, адже згадав, що раніше вирішив зберігати там свої найцінніші речі. Мить і він її відкриває. Його очі наповнилися подивом, адже там не було нічого, що належало б йому.

Коробочка повна чужих спогадів, надій, звичок, мрій і жалю. Зайчик задумався про те, чого ж хотів він сам. Але відповіді більше не знав. За довгий час він встиг забути про це. Він розлютився і викинув коробочку вмить.

А ти глянь, що в твоїй там лежить?

Вікторія ПИСАРЕНКО

Будьте першим, хто прокоментував "Не(казкова) казочка"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*