Не палацом Грохольських-Терещенків єдиним: гід Тарас Коновалов про смт Червоне на Житомирщині (ФОТО)

Червоне – селище міського типу на Житомирщині, відоме замком Грохольських-Терещенків та… А що іще про нього можна сказати? Місцевому жителю Тарасу Коновалову є що розказати та показати всім охочим. Тарас – гід смт Червоного, який проводить захоплюючі екскурсії на волонтерських засадах. У перерві між потоком екскурсій нам вдалося взяти в нього невеличке інтерв’ю та дізнатися більше про пам’ятки селища.

Ти проводиш екскурсії по визначним місцям смт Червоне. Як і коли така ідея спала тобі на думку?

Це був 2018 рік. Я побачив, що люди, приїжджаючи в Червоне (а їх і так було не надто багато) бачили, що все руйнується і тут немає нічого цікавого, робили кілька фото, розверталися та їхали назад додому. Потім вони заходили в інтернет і писали не дуже хороші відгуки про цю пам’ятку (палац Грохольських-Терещенків). Я вирішив взяти ситуацію в свої руки: зібрав матеріали, вивчив багато чого про селище, про його пам’ятки, про видатних людей, які приїздили сюди. Тоді я навчався в університеті і добре пам’ятаю, як завантажив фотографії на флешку – зображення маєтку, а потім це все діло роздрукував. Ідея полягала в тому, що треба якось розвивати туризм, адже це круто та корисно – не тільки для мене, а й для людей. Я стараюся, в першу чергу, для людей.

Чи можеш ти зараз згадати свою першу екскурсію?

Дійсно, першу екскурсію я чудово пам’ятаю. Це, знову-таки, був 2018 рік, літо. І провів я її паломникам. Вони тоді приїжджали до монастиря, який нині облаштований всередині палацу. Монахині, знаючи, що я володію матеріалами, зателефонували мені. Я приїхав і провів для них екскурсію. Їх було тоді близько 40 людей.

Чим ця перша екскурсія відрізняється від останньої проведеної?

Перша екскурсія кардинально відрізняється від тих, які проводяться зараз. Тоді я ж тільки починав, пробував, вчився. Зараз екскурсія набагато яскравіша, емоційніша. У мене тепер набагато більше знань, матеріалів про маєток. Я себе вільно почуваю і так само вільно розповідаю людям всю інформацію, яку знаю – навіть на камеру. Під час першої екскурсії я себе трішечки скуто почував, зовсім не як тепер.

Екскурсії і взагалі туризм Україною під час війни – реальність? Що ти про це думаєш? Які твої особисті спостереження?

Екскурсії і туризм під час війни – реальність. Люди хочуть якоїсь психологічної розрядки, тому намагаються більше подорожувати (в тому числі). Наприклад, дехто все ще може виїхати закордон та займатися туризмом десь там. Але ж більшість лишилася вдома, в Україні, і виїхати не хочуть або не можуть. Тож який є вихід? Подорожувати Україною. Тому, не дивлячись на війну, туризм у нас розвивається. Поки я не можу сказати про схід та південь країни – там, на жаль, відбуваються активні бойові дії. Але я впевнено кажу про активний розвиток туризму у центральній частині, північній та західній.

Як змінилося селище за період твоєї роботи екскурсоводом?

Якщо говорити про озеро Закоханих та парк – їх почали облагороджувати з 2019 року: вирубали чагарники, доробили острівок на озері, поставили нову альтанку, гойдалку з кованого металу. Щодо палацу Грохольських-Терещенків – зміни, в основному, в гіршу сторону через руйнування будівлі. Потрібні інвестори. Ми шукаємо благодійників, які могли би вкласти свої кошти в розвиток цієї пам’ятки. Я зареєструвався на Patreon – там кожен охочий може оформити підписку та лишити певну суму як благодійник, натомість отримати унікальні фото та статті, які я там публікую.

Може є якісь знайомства завдяки екскурсіям, якими ти пишаєшся?

Є й такі. Конкретно виділяти не буду, адже всі наші гості унікальні і усіма знайомствами я дорожу.

Чим можна звабити людей приїхати в Червоне, окрім замку Грохольських-Терещенків?

Досить цікаве питання, дякую. Ну, це знаменитий фонтан «Три Грації», він приваблює туристів тим, що через нього селище можна назвати маленькою Барселоною. Оригінал цієї статуї зберігається в Луврі, а копії – в Барселоні, Червоному, Петербурзі та ще деяких містах.

Червоне славиться своїм великим парком. Він знаменитий пробковими деревами, кедрами, каштанами, ботанічними акаціями, сосною паласовою та, звісно, озером, виритим у вигляді серця. Там є острівок, я вже згадував про нього, до нього можна дійти по місточку. Що цікаво: двоє закоханих з цього місточка можуть кинути монетку у воду та загадати бажання романтичного характеру. Якщо людина без пари, то вона може загадати зустріти другу половинку.

Назви топ-3 факти про Червоне.

По-перше, наше село – переможець конкурсу «Неймовірні села України 2017». По-друге, замок Грохольських-Терещенків зайняв перше місце в десятці палаців та садиб Житомирщини завдяки голосам дописувачів проекту «Україна Інкогніта». І, звісно ж, Червоне – колиска українського літакобудування: перші авіаційні підприємства в Україні виникли в 1915-1916 роках. Я пишаюся нашою історією.

Як би ти змінив селище? Що б додав, а що б забрав

Були б у мене кошти, то я вже б давно відреставрував повністю палац, парк, облагородив би старе Червоне – а це колишній будинок культури, біля якого і стоять «Три Грації». Я б замінив ось ці радянські елементи: плитку, яка тоді була модною, але геть зіпсувала автентичний вигляд споруди, низькі металеві парканчики. Але я щасливий від того, якими темпами нам вдається хоча б звернути увагу суспільства на цю проблему. Уже вагомий крок, як на мене. І я радий, що хочу і можу допомогти підняти рідне село.

Анастасія Петрук

Поліський національний університет в Житомирі запрошує в свій контактний зоопарк (ФОТО)

Африканські страуси, вимерлий вид броненосця та священні індійські корови: у Житомирському Музеї природи представлено забальзамовану фауну (ФОТО)

Будьте першим, хто прокоментував "Не палацом Грохольських-Терещенків єдиним: гід Тарас Коновалов про смт Червоне на Житомирщині (ФОТО)"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*