Станишівська ОТГ: об’єднання з доброї волі чи випадок долі?

об’єднання з доброї волі чи випадок долі
об’єднання з доброї волі чи випадок долі

Кроки децентралізації у Житомирській області, а саме – Станишівська ОТГ як один із прикладів  об’єднаних громад Житомирської області…

Як діє механізм об’єднання Станишівської територіальної громади? Чи всі «деталі» цього «механізму» працюють успішно, чи виникають «технічки поломки», що потребують ремонту? Судовий процес з Зарічанами – політичні ігри, чи спосіб не втратити багатства свого села?

Коротко про наймасштабнішу реформу в країні

За останні 10 років у нашій країні відбулося багато значущих подій. Постійно відбуваються зміни, пошук нових шляхів, ідей, введення нових законопроектів. Однією з наймасштабніших реформ є децентралізація влади, яка несе за собою зміни у політичній, адміністративній та територіальній сторонах, та має повністю змінити систему передач бюджетів від державних органів до органів місцевого самоврядування.

Кардинальне реформування в Україні відбувається від 2 лютого 2015 року. Дійсно багате майбутнє очікує на ті громади, що об’єднувалися у 2015, 2016 та навіть у 2017 роках, що не чекають примусового об’єднання, адже за цей час вони вже встигнуть набратися досвіду, зміцніти, змужніти, стати потужним учасником устрою країни.  На сьогоднішній день, за весь цей період вже об’єднано 413 громад, а в перспективних планах їх має бути 692 (за даними офіційного сайту). 18 березня 2017 опубліковано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добровільного приєднання територіальних громад)», тобто закон офіційно вважається чинним. Закон спрощує процедуру об’єднання, але чи всі громади єднаються просто, без проблем. Це ми розглянемо на прикладі Станишівської громади.

Що відбувається у процесі приєднання Зарічан до Станишівської ОТГ?

18.10.2017 у залі Житомирського Районного суду відбулося засідання судового розгляду справи від позивача Журило Олександра Івановича до Станишівської сільської ради, на тему добровільного об’єднання Станишівської територіальної громади. На засіданні були присутні: позивач Журило Олександр Іванович (Зарічанська сільська рада), відповідач зі сторони Станишівської сільської ради, та свідки: Горова Олена Миколаївна (секретар Зарічанської сільської ради) та Градовська Катерина Іванівна (жителька села Зарічани).

 

Фото будівлі Житомирського Районного суду Житомирської області

 Першою по справі був допитаний свідок Горова Олена Миколаївна. Секретар доповіла, що вона була учасником робочої групи на зборах, що відбулися 17.06.2016 року у старому приміщенні зали Зарічанської сільської ради. В тей день, робочою групою відбулося обговорення пропозиції щодо утворення об’єднаної територіальної громади, а не об’єднання, причому, акцент є саме на темі. На засіданні були присутні 13 учасників, представників  громад: Зарічанської, Станишівської, Луківської, Ліщинської, Пісківської, Туровецької сільських рад. Позивач попросив додати, що під час засідання розглядались лише примірники (проекти які не заповнені і не завірені) проектів рішень. Спочатку пропозиція проекту об’єднання села в громаду була сприйнята народом «в штики». Перша пропозиція прийшла від селища міського типу Новогуйвинське, та майже всі не захотіли об’єднуватися, адже в такому випадку бюджет би розподілявся між цими двома населеними пунктами, і не тільки, а як відомо, у смт Новогуйвинське є багатоквартирні будинки, з великими заборгованостями по ним. Саме з цієї причини більшість не підтримали об’єднання, на зборах було прийняте рішення не об’єднуватися ні з Новогуйвинськом, ні з іншим населеним пунктом.

Житомирський Районний суд Житомирської області

 «Потім надійшла пропозиція від Станишівки. Багато депутатів було за об’єднання з Новогуйвинськом,  – зауважила Олена Миколаївна, –  а якщо не з Новогуйвинськом, то з іншим населеним пунктом, звісно тільки з тим, що межує по території з нами. Пробували робити опитування, кожен депутат мав обійти свою дільницю, хотіли залучити більше громадськості. Я і ще двоє депутатів добросовісно обійшли та опитали людей зі своєї дільниці. Більше ніхто не ходив. Відбувалося це 06.04.2016».

У результаті, під час інформування та опитування населення виявилось, що люди настроєні негативно щодо об’єднання, був написаний протокол, під час підписання якого були присутні 26 чоловік. З 14-ти виборчих кругів було опитано всього три. Люди відповідали, що вони не хочуть ні з ким об’єднуватися, чому до них ще ходять і ще щось питають.

Як зазначив Олександр Іванович, що від Станишівки надійшло саме розпорядження, щоб розглянути питання приєднання, дати згоду. А так, як проект був оприлюднений та схвалений в один і той же день, то просто фізично було неможливо всіх опитати.

Засідання суду

 

17.06.2016 відбувалося обговорення пропозиції, а не об’єднання, після цього обговорень більше не відбувалось. Треба було провести громадське слухання. Невеликою перепоною став обшук того ж дня, 17 червня у Зарічанській сільській раді. Обшук робили, бо хтось написав скаргу…

«А це, – як зазначила секретар Зарічанської сільської ради, – вже не перша спроба «потрусити» село, адже Зарічани завжди були ласим шматочком».

Була вилучена вся оргтехніка, забрали й комп’ютер свідка.

Наступною була допитана свідок Градовська Катерина Іванівна, уродженка села Зарічани. Катерина Іванівна відмітила той момент, що тема приєднання Зарічан до Станишівської об’єднаної територіальної громади була дуже обговорюваною у селі. Про це говорили всі, абсолютно, без винятку, село просто жило цією темою. Свідок була присутня на зборах, зазначила, що виступав кожен депутат, розповідала, що депутати збирали підписи. Зі слів Катерини Іванівни, жителі населеного пункту були зацікавлені в об’єднанні, вони були за Станишівку, але проти Новогуйвинська.

Житомирський Районний суд Житомирської області

Про збори 10.06.16 жителька дізналася з об’яви, що була на дошці оголошень, також, як раніше зазначалося, кожен депутат обійшов свою дільницю, і повідомив про збори. Та і без цього всього неважко було дізнатися про збори, адже про цю подію говорили всі в селі.

Далі було заслухано відповідача зі сторони Станишівки. Вона заявила, що вони зі своєї сторони заперечують щодо позовних вимог Олександра Івановича, і просять вважати вимогу Ткачука Володимира Михайловича безпідставною, адже рішення вже було прийнято. А якщо б на сесії депутати були проти, тоді б можна було б провести референдум.

Відповідач зі своєї сторони додав, що Зарічанською сільською радою було дотримано всіх норм. Процедура обговорення пройшла в термін більше, ніж два місяці, були опитування, оголошення, строки витримано. Громадські обговорення можуть проводитися різними способами, Зарічанською сільською радою було обрано два методи: усні консультації проводилися з громадянами, письмові, а заключним було громадське обговорення. Також, як просила відзначити відповідач, у роз’ясненні вказано, що громадські обговорення не можуть тривати 30 або 60 днів, тому, як правило, вони проводяться на протязі одного робочого дня. Ще сторона Станишівської громади хотіла б звернути увагу на покази свідків позивачів, котрі давали пояснення, що вони не знали, за що вони голосують, вони не були присутні на зборах, саме тому і виникла потреба давати позов. Але у своїх свідченнях  вони розходяться.

 Було відзначено також і той факт, що право  оскаржувати нормативно-правовий акт має та особа, до якої його застосовано а також а також особи, які є суб’єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.

А позивач ще повинен довести, що було застосування до нього нормативно-правового акту. Тобто, за всіх вищевказаних причин, відповідач просив відмовити позивачу Журилу Олександру Івановичу, а позивання вважати безґрунтовним.

Після того, як суддя відправилась до нарадчої кімнати, стало відомо, що позивачу таки відмовлено у позові, а рішення буде оголошено дещо пізніше.

А тепер трохи передісторії та коментарів від учасників процесу

Ми поспілкувалися з позивачем Журило Олександром Івановичем, він легко пішов на контакт з нами, та дав коментарі. Як він нам розповів, справа щодо об’єднання з Станишівкою тягнеться ще з грудня 2016 року. Вже було 2 суди, і Зарічани відстоюють свою позицію, не дивлячись ні на що. Під час судового розгляду справи, що відбувся 14.04.2017, була отримана копія заперечення, підписана Станишівським сільським головою Матвуйчуком Ю.В. Із запереченням позивач був не згодний, хіба що з цитатами зі статей Законів України. Олександр Іванович зауважив, що Матвійчук Ю.В. проігнорував п.7 ст.7 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», а саме те, що у даному випадку, сільський голова мав звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів, у разі підтримки добровільного обєднання територіальних громад на місцевому референдумі, та, звісно у разі прийняття радами рішень про добровільне об’єднання територіальних громад.

Також, зі слів позивача зі сторони Зарічан не задовольнив той факт, що виборців запросили взяти участь у перших виборах Станишівського сільського голови Житомирського району Житомирської області, перших виборах депутатів Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області (копія запрошення нижче), а згідно Постанови Центральної виборчої комісії мали бути проведені вибори з відповідною назвою та ціллю.

Копія запрошення на вибори

А тепер порівняйте назву виборів із Додатку 1 до постанови Центральної виборчої комісії від 13 жовтня 2016 року № 444


Заперечується також ініціювання об’єднання, а саме розпорядження 23 від 18.04.2016. Станишівський голова ініціював добровільне об’єднання територіальних громад. А згідно української ділової мови, – зазначив Журило Олександр, – розпорядження – це документ, який видається посадовими особами, державними органами, підприємствами в межах їх компетенції і має обов’язкову юридичну силу щодо громадян (працівників) та підлеглих установ, яким адресовано розпорядження. Розпорядження мають однаковий правовий статус з наказами, за винятком того, що замість слова «Наказую» вживаються такі слова як: «Пропоную», «Забезпечити», «Вимагаю». Тобто, сторона Зарічан вважає, що ця дія була виконана з порушеннями зі сторони об’єднаної громади.

Рішення про розгляд та про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад

Особливо Зарічанську сільську раду турбує факт строків прийняття та схвалення проекту. Згідно заперечення, що було написано позивачем, Олександр Іванович вказує, що дуже прикро, що не дотримані закони та Конституція України. Саме некоректним, з погляду Зарічан, було заявляти те, що проект рішення щодо об’єднання, який згідно ЗУ повинен пройти обов’язкову перевірку і отримати висновок стосовно його відповідності Конституції України та законам України в обласній державній адміністрації, рішення про схвалення проекту, яке приймалось тільки після обов’язкового громадського обговорення на протязі 60-ти днів, і після цього ще 30-ти денний розгляд депутатами сільської ради та рішення про об’єднання згідно ЗУ, яке повністю змінює устрій і всі види відносин в селі – не є регуляторними фактами, а є виявленням неповаги до всіх мешканців, вказаних у проекті сіл та законів України. Проект рішення про добровільне об’єднання територіальної громад, рішення про схвалення проекту рішення щодо об’єднання та рішення про добровільне об’єднання повинні були бути опублікованими згідно п. 12 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування» та ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарчої діяльності», а не на дошці оголошень у приміщенні сільської ради згідно вказаних неіснуючих пунктів регламенту.

Дії по судовому процесу. Сьогодення

Ці, та інші прохання Олександр Іванович вказав у запереченні, де він зазначив визнати ці факти та задовольнити прохання вказані в адміністративному позові. Позивач, депутати ради, та всі мешканці Зарічан сподіваються на швидке та позитивне вирішення цього тривалого процесу, адже це дійство затягнулося майже на рік.

Та, як ми знаємо, прохання зі сторони Зарічанської сільської ради було відхилене судом. На даний момент, учасники очікують оприлюднення рішення суду, а сторона Зарічан настроєна рішуче, і не збирається завершувати цю справу.

Ми отримали інформацію від однієї сторони судового процесу, та з офіційних джерел, і звичайно нам стало цікаво та вкрай необхідно отримати коментарі та думки з приводу того, що відбувається і з іншої сторони, від Станишівської громади. Та нам не вдалося зв’язатися з головою Станишівської ОТГ і отримати коментар. Як зазначила юрист Станишівської об’єднаної  територіальної громади, вони утримуються від коментарів до офіційного оприлюднення рішення суду. Отож, процес очікування та механізм об’єднання запущені, але технічні деталі в механізмі створення ще цілком не усунені. Будемо сподіватися на якнайшвидше вирішення усіх моментів та непорозумінь, налагодження співпраці та плідних результатів від ще однієї успішної, багатої та перспективної ОТГ в Житомирській області!

Катерина МАЧУЛЬСЬКА

13+
  • 88
    Поширили:

Будьте першим, хто прокоментував "Станишівська ОТГ: об’єднання з доброї волі чи випадок долі?"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*