«Своєю справою хочу донести те, що українське – це не просто щось патріотичне й модне, а красиве та вічне. Маємо берегти впродовж всього життя, примножувати і передавати наступним поколінням нашу історію, культуру та звичаї», – говорить Олеся Скопець з міста Звягель Житомирської області, яка заснувала бренд прикрас ручної роботи та онлайн-крамничку «Molfariyaaa».
В асортиментні – силянки, намиста з бісеру, гердани, котильйони. Їх Олеся почала створювати влітку 2022 року. Тоді, каже, якраз почали набувати популярності етнічні прикраси. За кілька тижнів «набила руку» та поступово почала брати перші замовлення. З часом завантаженість зросла на стільки, що навіть не встигала щось робити для наявності, лише індивідуальні замовлення.
Майстриня каже, що для неї це не лише можливість популяризувати українське, але й допомагати захисникам, адже половину прибутку від продажу виробів віддає на допомогу ЗСУ. На захисті країни стоять двоє з її найрідніших чоловіків – коханий та батько.
У повсякденному житті Олеся й сама носить прикраси, які створює, але собі лишила не так і багато. На виготовлення однієї силянки витрачає до 5 днів: все залежить від розміру та складності. Схеми бере із книжок про стародавні українські прикраси, мережі Інтернет чи малює самотужки. Наголошує, що її прикраси не мають вікових обмежень, але, як показує досвід, здебільшого їх замовляють жінки віком 20-35 років з різних куточків країни.
«Я народилася і живу в місті Звягель – батьківщині Лесі Українки. Творчість у моєму житті була присутня ще змалечку – починаючи з гри на фортепіано, закінчуючи фотографією і, думаю, попереду ще багато всього, в чому я обов’язково себе спробую. На даному етапі я займаюся виготовленням прикрас, у вільний час пишу вірші, роблю фотографії і намагаюся розвивати свій ютуб-канал, – ділиться Олеся Скопець. – Завжди цікавилася історією та культурою України, тож рано чи пізно це мало перерости в щось більше. Коли у 2022 році я шукала спосіб фінансового допомагати нашій армії, звернула увагу на етнічні прикраси. Зрозуміла, що силянки стануть для мене чудовим заняттям, завдяки якому я зможу і військо підтримати, і глибше зануритися у дослідження нашої культурної спадщини. Варто зауважити, що силянки на Житомирщині, а саме в селі Суємці на Звягельщині, називали «рябушками». Це мені розповіла моя бабця.
Вчилася силяти по відеороликах з різних ютуб-каналів. Окрім виконання замовлень, восени 2022-го мої силянки вперше поїхали на благодійний «Покровський ярмарок» у Луцьк. Пам’ятаю, як в досить короткий термін потрібно було виготовити до десятка прикрас, але це було того варте. Моє серце тішилось, що можу допомагати нашим воїнам не лише плетінням сіток. Найтрепетнішими прикрасами для мене були гердан, схему якого я відмальовувала власноруч з орнаменту столітнього рушника (його вишивала ще моя прабабаця) та котильйон – особливий оберіг з часів УНР: такі робили і дарували дружини й матері своїм коханим і синам, які йшли на фронт. Я зробила його в подарунок для свого коханого. У кожну свою прикрасу намагаюся вкласти якомога більше тепла і любові, адже вірю в те, що речі, які створюємо власноруч, здатні вбирати в себе нашу енергію та думки».
На своїх сторінках у соцмережах Фейсбук та Інстаграм Олеся Скопець проводить розіграш силянки за донат для ЗСУ. Таким чином збирає кошти на потреби бійців 30 бригади, яким потрібен РЕБ. Необхідна сума – 150 тисяч гривень. Підтримати збір можна фінансово (Монобанка або 5375411211889147) чи взяти участь в розіграші – 100 гривень = 1 номерок.
Юлія Демусь
Будьте першим, хто прокоментував "Олеся Скопець зі Звягеля створює етнічні прикраси і частину прибутку передає на допомогу ЗСУ (ФОТО)"