Пес Патрон, байрактар, «Азов», російські ракети і хатинки, що обороняються: серія патріотичних замальовок художника Камишного (ФОТО) | Times ZT

Пес Патрон, байрактар, «Азов», російські ракети і хатинки, що обороняються: серія патріотичних замальовок художника Камишного (ФОТО)

«Показати сучасні події в національному колориті», – так про свої нові роботи говорить житомирський художник Юрій Камишний. З початку повномасштабної війни в Україні він створив близько 20 патріотичних замальовок. На них затишні та ошатні українські хатинки, звичні для творчості митця, змушені оборонятися і захищатися від ворожих авіаатак, російських ракет, триколорів, «колорадів» і нахабних ведмедів «руського міра».

На створення цих картин витрачає три-чотири дні. Значно швидше, пригадує Камишний, написав уже відому житомирянам роботу, де зображено береги Тетерева, пішохідний міст у парку, альтанку і корабель, що тоне, з написом «русомір». Її було представлено на білбордах в різних районах міста ще у перші тижні війни.

«Кожна моя картина показує реальність. Зараз вона в нас така. У мене виникає певний посил і я реагую на події фарбами. Я художник, не воїн, але я не можу залишатися осторонь того, що сьогодні мою націю, мою культуру і традиції підступно і зухвало намагаються знищити. Росіяни прийшли на українську землю, вони обстрілюють, руйнують міста і села, музеї, пам’ятки архітектури, вони катують, гвалтують і вбивають людей. Обличчя України – маленькі хатки, які я зображаю на картинах, мають руки і, тримаючи серп, «коктейлі Молотова», ніж та виделку, кочергу намагаються боронитися. Птахи збивають російські літаки й безпілотники, байрактари атакують окупантів. Все і всі піднялися на захист України», – розповідає заслужений художник України Юрій Камишний.

Один із позитивних героїв замальовок хужожника – знаменитий пес Патрон. Його Камишний любить, відверто захоплюється і називає символом. Нещодавно створив картину, яка стала основою для благодійної листівки. Придбавши її, кожен може зробити внесок у гарну справу – допомогти зібрати кошти на обладання житомирського підрозділу саперів.

«Я у цій справі дилетант, нічого не розумію, але мені видадається досить символічним, що таким чином песик-сапер допоможе своїм колегам, братам. Для мене важливо підтримати саме земляків. Хочеться зробити щось корисне, крім картин, малюнків, бордів, – продовжує Камишний. – Моя знайома і волонтер Інна Величко запропонувала зробити таку листівку і люди вже потрохи відгукуються, пишуть мені, переказують кошти. Мені трохи соромно, бо це справа держави, а пересічні люди самі шукають, купують і доставляють амуніцію, прилади для захисників. Не знаю, скільки вдасться зібрати від продажу листівок із Патроном, але ми спробуємо. Вартість – символічна, тобто кожен переказує стільки, скільки вважає за потрібне, а листівку ми передамо особисто чи відправимо «Укрпоштою». Це підприємство продовжує працювати у складний час, доставляючи листи, посилки, продукти, виплати у найвіддаленіші куточки країни і навіть прифронтові зони, тож потрібно їх підтримати».

Знайти Патрона можна й на інших картинах художника. Навіть там пес при виконанні службових обов’язків. Камишний жалкує, що в нинішніх умовах йому доступна лише пастель.

«З 2014 року у мене було кілька картин саме на воєнну тематику, виконані олійними фарбами. Там зображені наші захисники і захисниці, у тому числі чарівна військовослужбовиця 95 бригади Надійка. Восени минулого року була виставка з ними в обласній бібліотеці, – продовжує художник. – Зараз я пишу картини не фарбами й пензлями, а крейдою, товщина якої – сантиметр, тому не можна більш детально, як хотілося б, передати особливості Патрона, зобразити його погляд, очі. Це щира, милосердна, богоосяйна тварина. Втілення безкорисного служіння світові, Богу, Україні та людям. В очах цього песика більше людяності, ніж в очах деяких людей. Тисячі орків не варті життя цього собаки. Ви погляньте в його очі – яка палітра відчуттів, який розум. Він все чує, бачить і розуміє, але не може відповісти. Існує легенда, що колись люди і тварини спілкувалися на одній мові, але коли почали ображати тварин, вживати у їжу, Бог заборонив спілкуватися із людьми. У мене особливе ставлення до тварин, вони завжди були присутні на моїх картинах. Зараз дуже шаную цього кумедного і щемливого песика Патрона. Він один із символів, а символи даремно не приходять. В його особі я засвідчую повагу до усього тваринного світу. Якби у людей було хоч трохи від собак, то б не народився путін, не було війн та загарбників».

Камишний ділиться, що нещодавно отримав пропозицію з Азербайджану – просять проілюструвати книгу про визвольну війну України проти російського фашизму.

«Пишуть, що весь світ затамував подих з надією, що ми врятуємо їх і нарешті знищимо цю імперію зла під назвою росія, – додає Юрій Камишний. – Прикро, але не всі мають такі світлі помисли. Ці чотири зрадницькі країни – Італія, Угорщина, Німеччина і Франція, досі не озвучують однозначної позиції і фактично пропонують Україні поступитися, віддати свої території. Росіяни – підла нація нелюдів, які кажуть, що їх ніде нема, що це не вони збили «Боїнг» в 2014, але саме від їх рук гинули і продовжують гинути в Грузії, Сирії, Україні… Я не знаю, чому українцям дістаються такі випробування голодомором, репресіями, війнами. Ненавиджу і кляну росіян вдень і вночі. Не можу втриматися. Пекло не на тому світі, воно вже тут, та саме цей час дається кожному з нас, щоб визначити для чого ми створені, хто ми, як і для чого живемо».

Поки одні публікації з зображенням нових картин на сторінці художника у соцмережі збирають схвальні відгуки за влучне художнє переосмислення та відображення нинішніх подій, інші через скарги користувачів – блокують.

«Про свою чітку позицію щодо росії, росіян і всього російського я чітко кажу ще з 2014 року. Не всім це подобається, не всі підтримують. Заходять на мою сторінку і пишуть про це, скаржаться на дописи. Кажуть, що картина із кораблем про «русомир» не те, що не варта уваги, а взагалі має бути знищена. І це в умовах війни, у моєму Житомирі, залишаються жити і працювати ті, кого оборює, що я називаю росіян ворогами, бо для них вони, ймовірно, ще досі братський народ. Я виступаю за те, що пам’ятника Пушкіну в Житомирі не має бути. Дісно, це витрвір мистецтва, це історія, обличчя міста, йому ціни нема, але, якщо нація, вихована творчістю Пушкіна, Достаєвського, Толстого, приходить гвалтувати наших дітей, жінок, бабусь і дідусів, їсти собак і красти їх будки, побутову техніку і білизну, вбивати, відправляє десятки ракет по лікарнях, школах, то нам з ними не по дорозі. Це нелюди. Колись німці казали на росіян «русіш швайне» Так от, це ще для них комплімент, бо з свиней хоч якась користь є. Я за ці місяці став антирашистом. Не хочу, щоб у країні, за яку щоденно гинуть хлопці та дівчата – спортсмени, митці, видатні діячі і всі ті, хто своїм обов’язком визначили захист Батьківщини, був хоч якийсь слід ворожої культури. Вони знищили музей Приймаченко, Сковороди, Коцюбинського і сотні унікальних споруд. Чому ми повинні терпіти їх «пушкіних», – питає риторично Камишний.

Щоб придбати листівку з Патроном, необхідно переказати будь-яку суму коштів на картку художника (4731 2196 1418 7403), а після – написати Юрію Камишному у приватні повідомлення на сторінку в мережі фейсбук.

Нагадаємо, що у Інни Величко також можна купити благодійну листівку житомирської художниці Алли Юзепольської. Після перемоги України на «Євробаченні» вона намалювала ведмедика в рожевій панамі, в якому легко впізнати образ лідера гурту «Калуш».

Юлія Демусь

Будьте першим, хто прокоментував "Пес Патрон, байрактар, «Азов», російські ракети і хатинки, що обороняються: серія патріотичних замальовок художника Камишного (ФОТО)"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*