Після зими на Бердичівщині може зникнути районна лікарня

Світлана Шарій з Семенівки вже шостий день лікує пневмонію в Бердичівській районній лікарні. Жінка задоволена перебуванням у закладі. Сюди не треба привозити постіль, вона є на місці. В раціоні для пацієнтів – молочні продукти, м’ясні страви, супи із зеленню.

«Подобається те, що є вибір. Суп – два види, є дієтичний стіл, є звичайний. На обід також і перше, і друге 2 види. Окрім того щодня яблука», – розповідає пані Світлана.

«У нас є на друге і котлетка, і салатики, коли і борщик, і супчик є. М’ясне кожен день, яйця бувають», – додає Людмила буфетниця Кухтікова.

Віру Пухальську з Гришківців привезли в цю лікарню непритомною. Якби не медики, каже, не знає, чи лишилась би живою.

«От не дай Бог закриють лікарню, то ми всі повимираємо… Закрити її не можна, бо район у нас великий і як же її закрити, хто нас буде лікувати? Нас лічать, нас спасають, ставлять на ноги і виписують додому. А як закриють, то що робити, куди діватись? Складати руки і чекати, щоб закопали в яму – виходить тільки так», – розповідає пані Віра.

Та якщо не буде фінансування з боку об’єднаних територіальних громад, Бердичівська районна лікарня на 110 ліжок не матиме за що існувати, каже  головний лікар Андрій Мирончук. Нарахування лікарні ще наприкінці минулого року зробили лише 6 сільрад, які лишились в районі поза ОТГ. Це 4 млн. 961 тис. грн. Але для повноцінної роботи закладу у 2019-му треба у рази більше.

«Нам потрібно було по розрахункам 26 млн 680 тис. 775 грн для того, щоб покрити зарплату, енергоносії, витрати на предмети, матеріали, харчування, медикаментозне забезпечення, то на сьогодні у нас цього немає. Нам тільки громади дали медичну субвенцію, яку дає держава і яка йде на зарплату. Та й цього не достатньо, щоб покрити заробітну плату», – пояснює головний лікар Бердичівської районної лікарні  Андрій Мирончук.

Працює в лікарні 264 медики. На енергоносії тут незабезпеченість на 1 млн. 352 тис. грн. Через це неможна укласти договори на водо- та електропостачання на тривалий термін. Те ж саме стосується і торгів на закупівлю дров. 2 місяці зими, кажуть, ще втримаються. А далі не знають, як працюватимуть.

«З усіма головами ОТГ я зустрівся, дав їм розрахунок на кожного жителя, потребу, яка нам треба була загальна. На кожну ОТГ, скільки нам треба виділити, щоб функціонуала лікарня. Крім медичної субвенції нам вони нічого не виділили і розказують, що потім, коли будуть кошти надходити, вони нам будуть давати. Але пацієнти хворіють сьогодні», – розповідає головний лікар.

Села, які лишились в районі, мали на 2019-ий рік перерахувати лікарні майже 6 млн грн, Семенівська громада – близько чотирьох з половиною мільйонів, Райгородоцька і Швайківська – кожна по три з половиною, Гришковецька – трохи більше 9-ти мільйонів. Ці кошти, каже головний лікар, пішли б переважно на енергоносії і харчування хворих.

Якщо ситуація не зміниться найближчими тижнями, є ризик зупинки лікарні.

Олександр Каплуненко з Райків, якого з температурою майже 42 градуси 17-го грудня привезли у лікарню, не уявляє, де ж тоді лікуватися.

«Скільки людей лежить хворих, куди їх потім. Скільки лікарі врятували, допомогли людям. Якщо закриють лікарню, виходу не буде ніякого, куди йти лікуватись – до бабки якоїсь, до діда?», – говорить пан Олександр.

На місяць на медикаменти районній лікарні треба майже 34 тис. грн., на предмети і матеріали – 112 тис, на воду 13 тисяч, електрику – 72 тис, газ – майже 6 тис, опалення 119 тис. грн. Це при тому, що завдяки небайдужим депутатам різних рівнів у лікарні провели заходи з енергозбереження. А районні підприємці допомагають різними продуктами. До того ж благодійна німецька організація допомогла лікарні ліжками, деззасобами, перев’язувальними матеріалами, постіллю та операційними наборами.