IT LAB STUDIO
HOVER
INNA BILA

Проект ESCAPE: Величний палац Сангушків

В місті Ізяслав Хмельницької області розташована архітектурна пам’ятка часів Речі Посполитої – палац Сангушків, побудований у стилі бароко як приватна резиденція і урядовий центр волинських володінь князів Сангушків.

Ізяслав – районний центр Хмельницької області, розташований на р. Горинь. Місто вважається одним з найстаріших в регіоні, а також єдиним в Україні, де зберіглася планувальна структура часів Київської Русі. Найімовірніше воно було засноване у 1146 році князем Ізяславом Мстиславовичем – онуком Володимира Мономаха. У XVIII ст., за часів Речі Посполитої, власниками міста Ізяслав була заможна родина Сангушків, яка прославилася як філантропи й фундатори релігійних проектів.

Палац збудовано у 1754-1770 роках у стилі бароко для Барбари Сангушкової, як приватна резиденція і урядовий центр волинських володінь родини. Будівлю зведено поряд з Новозаславським замком – архітектурним комплексом другої половини XVI-початку XVIII ст., розташованим в осерді Нового Заслава, на мисі при впадінні р. Понори до р. Горині. Однак перебудова була настільки значуща, що палац та оновлений замок почали називати іменем Сангушків.
Пані Сангушкова була однією з найцікавіших та найвідоміших жінок старої Польщі.

Перекладала французьких письменників, писала короткі твори для дітей; фінансувала, але не втручалася в будівництво сакральних споруд. Натомість прискіпливо вивчала проекти палаців, вимагала детальні креслення найменших елементів, робила зауваження на полях звітів.

Придворного архітектора Паоло Фонтану вона вважала старомодним. І саме вона звернулася до Якуба Фонтани з проханням відкоригувати проект палацу. Будівництво й облаштування тривало понад 15 років. Затримки виникали через те, що над ним працювали приїжджі майстри, адже серед місцевих компетентних не було. Багато матеріалів привозили здалеку: Шепетівки, Мізоча, Терешків, Аннополя. Камінь для камінів везли з Кунева, а деревину на підлогу- з Теребовлі.

Інтер’єр палацу прикрашали фамільні портрети, живописи фламандської школи, а також колекція польських та англійських гравюр, як занотував краєзнавець Тадеуш Стецький. А за даними опису палацу, кімнати декорували кольоровим папером: більярдна була, наприклад, жовтою. Стелю обрамляла ліпнина. Палац Сангушків з’єднали коридорами з іншим, Новозаславським, добудували приміщення, заклали під’їзний міст. Таким чином барокова споруда стала частиною архітектурного комплексу. Навколо запланували парк – на прохання Барбари Сангушко проект розробив варшавський спеціаліст Карл Кнакфус, а його брат реалізував задум.

Новозбудований палац став популярним місцем зустрічі політиків, магнатів та військових. Зокрема, польський король Станіслав Август гостював тут двічі. Також у палаці зупинялися російський цар Петро I, австрійський імператор Йосиф II, відомі полководці Суворов і Кутузов. У липні 1812 року в палаці розташовувалася штаб-квартира командуючого корпусом російських військ генерала Михайла Кутузова.

По смерті князя Карла Сангушка у 1840 році, вже ніхто з власників постійно не мешкав у палаці. Лише час до часу в ньому відбувалися концерти і театральні вистави. У 1860-х до палацу добудовано другий ярус східних і західних ризалітів, у яких влаштовано аркові віконні прорізи, по кутах оздоблено пілястрами, увінчено трикутними фронтонами і покрито двоспадовим дахом.

У другій половині ХІХ століття син Сангушка продав маєток російському уряду за 90 тисяч карбованців і тут розмістилися військові частини.

У 1917 році солдати четвертого батальйону 264 піхотного полку з селянами Ізяславського повіту захопили замок. На вимогу селян Сангушко був страчений, а палац спалений. В радянські часи в палаці також розміщувалася військова частина, а згодом цей красивий палац перетворився в руїну. Лише з 1963 року цю унікальну пам’ятку історії та архітектури взято під охорону держави. Відтоді палац є пам’яткою архітектури національного значення.

В наші дні від барокового комплексу залишилися лише облуплені стіни палацу, міст і критий дворик з аркадами. У 2006 році український уряд виділив гроші на реставрацію пам’ятки. Приміщення палацу Сангушків та замку Заславських планували використати як адміністративну споруду та музей. Але справа обмежилася розчисткою території та встановленням паркану.

В 2016 році вже упав південно-східний кут будівлі. У 2018 році під час розчистки від зарослів працівники місцевої громадської організації помітили значне просідання фундаменту і відхилення східної опорної стіни північного корпусу будівлі. Ця стіна будівлі перебуває у найгіршому стані тому, що за радянських часів у ній зробили добудови без дотримання норм будівництва та пробили отвори для балок. Це тепер призводить до перевантаження фундаменту та відхилення стіни. Пам’ятка архітектури в дуже занедбаному стані з часом буде зруйнована.
Хочете дізнатися більше? Підписуйтесь на канал проекту ESCAPE

About the Author

Project ESCAPE
Проект ESCAPE - це відео-блог про закинуті місця на карті України. Ми хочемо показати Вам красу та історію місць, які вже покинуті людьми, але все ж таки є частиною нашої історії, яку потрібно пам'ятати.

Будьте першим, хто прокоментував "Проект ESCAPE: Величний палац Сангушків"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*