5 січня 1964 на озброєння в СРСР була прийнята ракета Р-12У (індекс 8К63У) шахтного базування. Шахтна ракета відрізнялася від прототипу (Р-12) відсутністю проміжного днища в баку окислювача і деякими незначними змінами конструкції – в шахті немає вітрових навантажень, що дозволило полегшити баки і сухі відсіки ракети і відмовитися від стабілізаторів. Відвіданий нами комплекс чи не єдиний, що залишився в Житомирській області.
Шахтна пускова установка складалася з чотирьох ракетних шахт, розміщених по краях прямокутника 70 × 80 метрів, і технологічного блоку в центрі даного прямокутника. Кожна шахта складалася з зовнішнього бетонного циліндра (стовбура шахти) глибиною 30 метрів і шириною 7 метрів і встановленого всередину сталевого стакана діаметром 5 метрів, виготовленого з 16 мм стали.
Технологічний блок був розміщений в центральній частині комплексу і представляв собою комбінацію командного пункту, сховища компонентів палива і машинних залів для обладнання. Верхній ярус технологічного блоку призначався для кімнат командного пункту – пультової, кімнати системи дистанційного керування заправкою, кімнати відділення підготовки даних, кімнати відпочинку офіцерів чергової зміни, а також приміщень фільтровентиляційного обладнання та санвузлів. На нижньому ярусі розміщувалася кімната відпочинку чергової зміни, численні сховища, комутаційне обладнання систем енергетики, а також радіовузол, приміщення хіміка-дозиметриста з усім належним обладнанням.
З 1976 року ракети Р-12 і Р-12У почали зніматися з озброєння і замінюватися на рухливі ґрунтові комплекси «Піонер». Відповідно до радянсько-американським договором про РСМД від 7 грудня 1987 року ракети типу Р-12 підлягали ліквідації.
На щастя, ракети з цих шахт не стартували. Зараз комплекс розграбований і затоплений. Устаткування і всі металеві деталі зрізані. Основні входи завалені. Це була одна з найкрутіших поїздок проекту Escape.
Підписуйтесь на наш канал, дізнавайтесь більше!
Будьте першим, хто прокоментував "Проект ESCAPE: Всередині ядерного щита"