Колишній військовий Сергій Медяник навчає дітей стрільбі, робити розтяжки, виживати у лісі. Вже близько року, як чоловік втілив у життя давню мрію про створення військово-патріотичного клубу «Ветеран». Зо 20 хлопців і дівчат від 8-ми до 15-ти років у селі Хажин приходять до нього на безоплатні заняття. Разом купують хіба що так звані кулі.
«Ми практикуємо стрільбу тактичну, спортивну. Зараз будемо закуповувати ще зброю, щоб можна було проводити снайперську стрільбу та стендову стрільбу. Працюємо зі страйкбольною зброєю, використовуємо піротехнічні матеріали, призначені для страйкболу», – розповідає Сергій Медяник створив військово-патріотичний клуб «Ветеран».
Починав Сергій займатися з дітьми зі своєю страйкбольною зброєю. Заохотив до стрільб і хлопців, і дівчат.
«Сергій Володимирович нас навчив стріляти, розбирати пістолети. Також автомати і назв, калібрів – все це теж. Важко мені було тільки через те, що фізично не дуже підготовлена. Тому було тяжко по рукопашному бою. А так, по-моєму, нормально. Дівчата можуть справитись, якби зайнятись цією фізичною підготовкою», – розповідає Діана Ксанзюк, відвідує заняття в клубі.
Ці хлопці вже вміють робити розтяжки. Щоправда вони з кукурудзи, але коли їх не помітити, кажуть, буде дуже неприємно.
Разом з Сергієм діти обожнюють ходити до лісу. Побратими чоловіка допомогли з палатками.
«Я навчився виживати 24 години в лісі, стріляти з пневматичної зброї і ставити розтяжки. Хотів, щоб він нас навчив виживати у найсуворіших умовах, лісах і хочу поїхати на саму велику гру – страйкбольні ігри в нас», – розповідає Андрій Мацюк, відвідує заняття в клубі.
«Якщо ми виходили в ліс, то ми виходили повністю зі своїм спорядженням, були готові до будь-яких умов. У нас були намети, спальні мішки, були укомплектовані казанами, чайниками, термосами. Без побратимів оце все ми б не зібрали», – каже Сергій Медяник.
У 2014-15-му роках Сергій служив в 26-ій артилерійській бригаді. Під час першої хвилі мобілізації побував у більшій частині Донеччини. Батьки довіряють йому своїх дітей і радіють їхньому захопленню.
«По-перше, вони на свіжому повітрі. По-друге, вони їздять в ліс, навчаються самі за себе стояти. І по-третє – вони стають самостійні. В житті звичайно знадобиться, навіть хай це не буде там війна, а для своєї оборони навіть», – каже Ірина Петрук, донька якої відвідує заняття в клубі.
Разом з мамами і татами діти ставлять і складають палатки. А ще батьки вчаться у синочків і доньок стрільбі. Такі спільні заняття, каже Сергій, здружують сім’ї. У кожного з підопічних чоловік виховує відповідальність.
«Він виглядає суворим, але з ним можна посидіти, поспілкуватися, він завжди підтримає, дасть пораду. Я, наприклад відповідаю за зброю. Мене теж навчали як розбирати все, збирати. Я зразу зрозуміла, мені це було легко», – розповідає Валентина Петрук, відвідує заняття у клубі.
Щоб усіх смачно нагодувати, діти працюють на так званій польовій кухні. Розводять вогнище, готують інгредієнти на кашу, казан на 15 літрів. Голова об’єднаної громади рада можливості дітей у селі активно відпочивати.
«Вони варять ту саму кашу, розуміють, як розвести те вогнище. Це фізичне зміцнення, оскільки не сидять перед гаджетами, комп’ютерами», – каже Наталя Семенюк, голова Семенівської ОТГ.
Сергій Медяник каже: знайшов для себе найкращу реабілітацію і порятунок від сумних думок.
«Для мене особисто це дуже велике задоволення, емоційна розгрузка. Є певні проблеми, які накопичуються, але коли я приїжджаю на заняття і кругом мене бігають, немає часу дивитися чи задумуватись над чимось там. Переключаюсь повністю на них, і дуже-дуже добре себе потім почуваю», – пояснює він.
Схожі клуби військово-патріотичного напрямку в Семенівській ОТГ мріють створити у кожному селі. Долучатимуть охочих зі 115 АТОвців, які живуть у громаді.
Будьте першим, хто прокоментував "Сам собі реабілітація: АТОвець навчає сільських дітей виживанню і стрільбі (ВІДЕО)"