Вражений вчинком гурту «Kalush Orchestra» під час фінального виступу на «Євробаченні», коли ті, ризикуючи шансом на перемогу, закликали увесь світ врятувати Маріуполь та «Азовсталь», він створив картину, а потім продав її з аукціону. Також спеціально підготував магніти ручної роботи з Патроном, «Мрією» та картою України і розіграв під час лотереї. Усі виручені кошти одразу ж передав волонтерам на потреби військовослужбовців.
Це 20-річний Павло Москаль, який до початку повномасштабної війни жив у Озерному поблизу Житомира, здобував освіту, займався творчою діяльністю. Вже кілька місяців мешкає у більш безпечному регіоні та навіть там знаходить можливість для корисних і потрібних справ. Приміром, зараз працює над тематичним муралом на території однієї з лікарень. Невдовзі планує повернутися додому.
Зізнається, що війна вплинула на нього і кардинально змінила погляд на творчість, адже як летять ворожі ракети й авіація чув і бачив не лише у новинних сюжетах. Тривалий час взагалі було не до малювання. Навіть виїхавши, не одразу повернувся до роботи.
«Було складно перелаштуватися і зрозуміти, що так, як було раніше, вже не буде. Для себе вирішив жити своїм життям, робити те, що я роблю і робити це краще, робити це українською. З’явилися роботи на патріотичну тематику, але вони давалися доволі складно. Їх поки декілька, але в кожну вкладено дуже багато», – розповідає Павло.
На одній із таких зображено лідера «Kalush Orchestra» на тлі розбитого і розбомбленого росіянами Маріуполя. Художник назвав її – «Save Mаriupol». Ділиться, що це одна з найскладніших робіт за увесь час – і емоційно, і технічно, бо, не зважаючи на розмір, дуже деталізована. Картину купили за 4 400 гривень при стартовій вартості 2000 гривень, а далі кошти пішли на придбання станції підзарядки для десантників 80 бригади.
Ще 7 000 гривень надійшло від благодійної лотереї з авторськими магнітами. Для участі усі бажаючі мали переказати від 50 гривень, отримати порядковий номер, серед яких і визначив трьох переможців. Загальну суму коштів хлопець переказав волонтерам, які збирали на тепловізор для захисників. Про усе прозвітував перед підписниками на своїй сторінці в соцмережі.
«Ідея проводити благодійні аукціони/лотереї прийшла мені спонтанно, побачив кілька прикладів і подумав: «а чому б і ні?». Завдяки цьому змогли суттєво підтримати військових, які виконують завдання на передовій, захищають кожного з нас, – продовжує Павло Москаль. – Коли виписував дані учасників лотереї, багато платежів було без зазначення контактів. Спочатку я вирішив, що це неуважність, але, як виявилось, то були донати від небайдужих, які просто хотіли допомогти. Вдячний усім, хто відгукнувся на мою ініціативу».
Загалом, творчість цікавила Павла ще з дитинства. Згадує купу «розмальовок», книг з азами малювання. Якось на уроці вчителька порадила відвідувати художню школу, але ходив туди лише кілька разів – було не цікаво та й «душа не лежала до натюрмортів й пейзажів». Малював завжди, але з великими перервами, після кожної з яких намагався майже повністю змінити стилістику.
«Перші роботи були графічні, пізніше відкрив для себе акварель і спробував гуаш. Втім, цими матеріалами працював не так довго на той час. Це якраз був період художньої школи. У 9 класі мене зацікавила графічна тематика, спробував її опанувати. Переглядав роботи тату-майстрів, копіював або частково змінював деякі. Через кілька років знову була перерва, – говорить житомирянин. – Навесні 2019-го в Інстаграмі побачив афішу портретного марафону «Люди з нестандартною зовнішністю». Завдання були відповідні – вітиліго, альбінізм, гетерохромія і так далі. Власне, до цього, після кількох невдалих спроб, я зарікався ніколи не писати портрети. Обрав акварель, щоб максимально ускладнити собі завдання. Вже з того часу активно беру участь, організовую різні арт-марафони, челенджі та інші заходи. Працюю в стилі реалізму, проте зі своїми родзинками» .
Його роботи – різноманітні, все залежить від настрою чи тренду. Може бути скетч знаменитості – актора, блогера, або ж авторські малюнки чи портрети на замовлення, за які береться, коли має менше навантаження. На кожну витрачає різну кількість часу, відіграє роль формат, стиль, кількість зображених осіб. Якщо мова про портрет, то зазвичай обирає варіант із однією людиною. Найулюбленіший серед усіх робіт для Павла – портрет Седі Сінк, американської актриси, відомої за роллю Макс Мейфілд в серіалі «Stranger Things» від «Netflix».
Зараз хлопець навчається на 4-му курсі Поліського національного університету в Житомирі, спеціальність «Туризм», яку обрав через те, що любить подорожувати і тямить у цьому. Серед варіантів після закінчення школи розглядав і Львівську академію мистецтв, та зрозумів, що має від творчості час від часу відпочивати, а якщо весь час займатися цим, то просто «перегорить». Творчих планів не будує, живе кожним днем. Портрети – це хобі, а от розвиватися більш професійно планує дещо в іншому напрямку.
Свої роботи художник публікує на сторінці в Інстаграм, а також викладає на інших платформах.
Нагадаємо, що житомирська художниця Алла Юзепольська після перемоги України на «Євробаченні» створила благодійну листівку з ведмедиком у рожевій панамі, кошти від продажу якої пішли на підтримку ЗСУ.
Ілюстраторка Лілія Боришевська із Житомира, творчий псевдонім Ooh Lily, представила серію патріотичних ілюстрацій – жовто-блакитних «Ukraine» та червоно-чорних «Ukrainian Folk».
Юлія Демусь
Будьте першим, хто прокоментував "«Save Mаriupol», пес Патрон та «Мрія»: благодійні роботи 20-річного житомирянина Павла Москаля (ФОТО)"