Сьогодні я хочу звернути вашу увагу на важливу та актуальну проблему сексуалізації спортсменок через їхній одяг. Сексуальна об’єктивація – це сприйняття когось як сексуального об’єкта. Тобто до людини ставляться як до тіла, яке має задовольняти чиїсь потреби, а не як до особистості. Але людина – це не предмет. Спортсменки нерідко зіштовхуються з проблемою сексуалізації. Жінок у спортивній формі часто сприймають як щось збуджувальне. Неодноразово кожен з нас помічав різницю форми в обох статей. Спортсменкам властиві короткі речі й такі, що щільно облягають фігуру, бікіні чи короткі шорти, а для спортсменів – шорти до коліна або костюм у весь зріст.
На Олімпіадах зустрічалися непоодинокі протести, щодо дискримінаційного ставлення до спортсменок та боротьби з цим. Наприклад, гандболістки з Норвегії на чемпіонаті Європи з’явилися у шортах, замість прийнятих у цьому спорті плавок-бікіні. Команда висловила свою думку, що хочуть аби стандарти в спорті для жінок стали більш гнучкими, адже плавки з високими вирізами для ніг є сексистськими й незручними. У результаті Європейська федерація гандболу оштрафувала гандболісток у розмірі 1500 євро. За вимогами Міжнародної федерації гандболу, форма має бути у вигляді плавок-бікіні, які щільно прилягають по фігурі, з вирізами для ніг під високим кутом. Бічні шви не повинні перевищувати 10 см. А от до чоловічої форми вимоги не настільки деталізовані. А саме шорти повинні бути “не дуже вільними”, а по довжині – не менше, ніж на 10 см вище коліна. Це говорить про подвійні стандарти та об’єктивацію. Після такого гучного скандалу Федерація з гандболу все-таки переглянула вимоги та змінила жіночу форму. Гравчині можуть грати в коротких шортах та майках, однак одяг, як і раніше має залишатися приталеним. Сподіваємось, що це початок кінця сексизму та об’єктивації жінок. Можемо ще пригадати один приклад, коли німецькі гімнастки виступили в закритих комбінезонах, а не у гімнастичному трико. Це спричинило чималий суспільний резонанс. «Ми хочемо показати, що кожна жінка, будь-хто, може вирішувати, що носити», – стверджує німецька гімнастка Елізабет Зайц.
В Україні прийнятий і вже набув чинності прогресивний закон, який забороняє об’єктивацію та сексизм в рекламі. Також в Україні відбувся захід за ініціативи Всеукраїнського центру фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх” та PM Foundation, де стартувала соціальна кампанія “Стоп дискримінація. Кожен має право на спорт”. Тому можемо говорити, що завдяки таким ініціативам привернемо увагу суспільства до такого соціально важливого питання, як дискримінація та сексуалізація у спорі.
Олімпійські ігри дали зрозуміти, що жінки починають сперечатися з тим, як їх представляють і контролюють спортивні федерації. І це дає можливість більшій кількості жінок виступати проти дрес-коду, заснованого найчастіше чоловіками, на стереотипному уявлені, як повинні виглядати жінки. Жінки-спортсменки нарешті відстоюють свої права, попри те, що їхні спортивні досягнення історично знецінювалися та сексуалізували. Мабуть, це дасть поштовх сприймати жінок як професійних спортсменок, а не як сексуальний об’єкт.
Софія Микитюк
Будьте першим, хто прокоментував "Сексуалізація спортсменок через одяг"