Тарілки різної форми, з фактурою чи розписом: кераміка ручної роботи від житомирянки Оксани Ляшок (ФОТО)

У дитинстві житомирянка Оксана Ляшок протягом трьох років навчалася у художній школі, має досвід розпису стін, одягу, крейдових дошок. Нині працює майстром перманентного макіяжу, а творчість – її хобі: із глини виготовляє керамічні вироби – предмети декору та посуд. Усе ліпить виключно руками, хоча у планах – освоїти гончарне коло. Називає це відпочинком, свого роду медитацією. Своїм головним інструментом вважає руки.

Спеціальної освіти для цього не здобувала ніде, але багато переглядала тематичних відео та дописів, цікавилася діяльністю інших майстрів, а протягом 2018-2020 років відвідала три майстер-класи у столиці по дві-три години кожен.

Надихається природою та роботами інших керамістів, скульпторів і художників. Мотивують – підтримка чоловіка та відгуки тих, хто замовив чи отримав щось у подарунок із виробів житомирянки. На кожному із них залишає напис «be happy». Власне, таку ж назву – happy.potter.ua має і сторінка майстрині в мережі Інстаграм, де ділиться результатами.

Розповідає, що вона ще продовжує навчатися, розвиватися і загалом перебуває у пошуках власного стилю. Якісь ідеї може запозичити в інших керамістів, щось вигадує самостійно і робить попередні замальовки та втілює.

Оксана Ляшок ліпить із глини миски різної форми – звичайні круглі з розписом або без, з фактурою. Є в асортименті посуд, який повністю відтворює форму та відтиск листя певної рослини. До речі, перший виріб, який майстриня спробувала зробити вдома – таріль із відбитком папороті.

Після того вже встигла виконати тарілки і чашки на новорічно-різдвяну або великодню тематику, із зображенням транспортних засобів, квітів, тарілки-мандарини, тарілки у формі серця, листя або з відтиском дубового листя і жолудями, фактурою серветки та багато інших. Є варіанти з однією тарілкою чи набір з чашкою і ложкою. Замовники, за бажанням, можуть запропонувати власну форму, малюнок чи орнамент. Усі ці деталі погоджуються додатково, і, якщо майстриня в змозі та їй це цікаво, то береться за виготовлення таких виробів і віддає протягом трьох чи більше тижнів.

Основний матеріал – глина. Починала із української глини МКФ-2, яку видобували в Слов’янську. Вона – світла, пластична, з нею легко працювати керамістам і гончарам. Через початок повномасштабної війни та активні бойові дії на сході, сьогодні цієї глини у продажі вже немає, але можна щось підібрати у вітчизняних та закордонних виробників.

Житомирянка пояснює, що зліпити щось із глини – це лише частина шляху. Далі виріб має сохнути, проходити випал у муфельній печі, нанесення поливи (глазурі) – це тонкий шар склоподібного матеріалу, що надає кераміці кольору, блиску, міцності та водонепроникності. Складається з оксидів металів і у розведеному вигляді подібна до фарби гуаш. Є великий вибір полив і багато способів нанесення. Усе можна купити в спеціалізованих магазинах або зробити самостійно.

«Сформований виріб сохне кілька днів. Потім проходить перший випал, який ще називають бісквітним. Протягом 6-7 годин піч робить випал при температурі 1000-1100 градусів, а після цього поступово охолоджується 30-36 годин до 40 градусів. Тоді виріб дістаємо, наносимо поливу і знов у піч для наступного запікання ще на 36 годин мінімум. Щоразу відкривати піч після випалу – сюрприз, адже деякі вироби можуть тріснути на цьому етапі або нема бажаного результату, тоді треба починати все з самого початку, – пояснює Оксана Ляшок. – З керамікою я працюю протягом усього року, та останнім часом робила вимушені перерви. У другій половині 2021-го майже не займалася цим через сімейні обставини, а з початком широкомасштабного вторгнення із дітьми на півроку виїхала за кордон і теж не було можливості працювати. Зараз потрохи повертаюся до улюбленої справи».