Український ринок праці переживає найважчу кризу в історії. Через мобілізацію та масовий виїзд населення бізнес стикається з критичним дефіцитом кадрів — 75% компаній заявляють про брак працівників. Виходом із ситуації влада та підприємці вбачають залучення мігрантів, проте це рішення вже викликало хвилю суперечок щодо безпеки та соціальної справедливості.
За даними Державної служби зайнятості, Україні бракує близько 2 мільйонів працівників. Якщо у 2021 році по допомогу в працевлаштуванні зверталися 1,2 млн людей, то зараз цей показник скоротився вдвічі, причому 80% тих, хто шукає роботу — жінки.
Як повідомляє Forbes, компанії дедалі активніше наймають громадян Бангладешу, Індії, Пакистану, Таджикистану та Єгипту. Наразі їх залучають у сфери, де потрібна важка фізична праця.
Наприклад, в Івано-Франківську мігранти з Індії вже працюють на будівництві. У Черкасах іноземців планують залучати до асфальтування доріг. Також обробна галузь та склади активно шукають заміну мобілізованим працівникам.
Цікаво, що «дешева» робоча сила виявляється зовсім не дешевою. Повна легалізація одного мігранта обходиться роботодавцю у 40-150 тисяч грн, а зарплати стартують від 800 доларів, що часто перевищує середні виплати місцевим мешканцям.
Поки бізнес рахує прибутки, лікарі б’ють на сполох. Професор-інфекціоніст Ольга Голубовська попередила, що масове завезення людей із «ризикових» регіонів може спровокувати спалахи хвороб, про які в Україні забули.
«Разом із мігрантами можуть прийти малярія, лихоманка Денге або навіть Ебола. Наші лікарні не мають ні обладнання, ні підготовки, щоб швидко виявляти такі інфекції»,
— наголошує експертка.
Особливу небезпеку становлять нелегальні працівники, які уникають медичних оглядів і стають «невидимими» рознощиками вірусів.
У суспільстві ідея масової міграції викликає жорстку критику. Волонтери та військові ставлять гострі запитання щодо пріоритетів держави. І не без причин.
На тлі «оптимізації» кадрів та скорочень українців, для іноземців знаходяться кошти на високі зарплати та оформлення мігрантів. Більше того, поки українці захищають країну на фронті, новоприбулі освоюються в тилових містах.
Фактично замість підтримки малого бізнесу та ветеранів, держава створює умови для заміщення корінного населення.
Директор Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк підтверджує, що переговори щодо розширення списку країн-донорів робочої сили тривають. Проте експерти застерігають: якщо не знайти баланс між потребами економіки та інтересами українців, які тримають фронт і тил, країна може зіткнутися з серйозним внутрішнім протистоянням.
Чи стане залучення мігрантів тимчасовим рішенням, чи перетвориться на незворотну зміну обличчя України — питання залишається відкритим.
Нагадаємо також, що протягом наступних 10 років влада планує залучити в Україну близько 3 млн іммігрантів.
Будьте першим, хто прокоментував "Трудова міграція під час війни: порятунок економіки чи нова загроза для України?"