У «Прозорому офісі» волонтери-психологи працюють з дітьми

Щоденно в «Прозорому офісі» житомиряни отримують сотні послуг. З початку повномасштабної війни сюди за допомогою звертаються і внутрішньо переміщені особи, які переїхали та евакуювалися з різних регіонів країни.

Для таких родин із дітьми в установі облаштували спеціальну локацію для психологічного розвантаження, де батьки, на час вирішення справ та отримання консультацій, можуть залишити їх з волонтерами. Один із них – викладач соціально-психологічного факультету ЖДУ ім.І.Франка Олег Мазяр. Працює тут вже п’ять тижнів. Йому допомагає дружина. За освітою вона – психолог та педагог. Їх основне завдання – перебувати з дітьми, поки батьки займаються оформленням документів. Разом з тим, спілкуються і граються з ними, використовують матеріали, вирішують завдання.

«З пропозицією долучитися в наш університет звернулася безпосередньо директорка департаменту соціальної політики Житомирської міськради Вікторія Краснопір. Оскільки я не евакуювався, то погодився, – розповідає Олег Мазяр. – У «Прозорому офісі», окрім мене, є ще чотири волонтери. Усі маємо психологічну освіту і практику. Працюємо по одному, але я взяв ще свою дружину, у неї досвід роботи вихователькою, тож сильно допомагає у роботі з найменшими. У кожного волонтера є свій день. У нас з дружиною – вівторок. Приходимо раз на тиждень і знаходимося тут з 10 до 15 години. Інколи доводиться затримуватися, коли в офісі присутні батьки з дітьми. За день буває до 15 дітей різного віку (від 3 до 12 років), у приміщенні вони можуть знаходитися від однієї до чотирьох годин. Поділу на групи (за віком) немає, позаяк з дітьми перебуває тільки один фахівець Все це відбувається досить стихійно. Більше уваги приділяємо тим, кому це потрібно. Зокрема, найменшим, у кого слабка емоційна саморегуляція, тим, хто йде на контакт у плані розмови. Основний метод роботи – малювання, ліплення, когнітивні ігри (з кубиками). Під час цього відбувається комунікація і діти розповідають про свої враження та переживання останніх місяців».

За словами волонтера, у перші дні роботи до них приходили переважно діти з Донеччини, Луганщини, Київщини – Буча, Ірпінь, Макарів, а нині – це здебільшого південь України, Харків і населені пункти поблизу.

«Про їх стан і психічне травмування сказати важко, адже ми не знаємо їх до ведення бойових дій. Діти, з якими працюємо, різні. Менші, вочевидь, ще слабко усвідомлюють ступінь небезпеки, а старші не завжди охоче йдуть на контакт і розповідають про те, очевидцями чого стали, – продовжує Мазяр. – При більш тривалому контакті (2-3 години) діляться враженнями. Серед дітей подекуди зустрічаються гострі реакції на гучні звуки (5-7 років). Окремі діти перебувають у збудженому та пригніченому стані, тому що останні тижні мають постійні переїзди між містами чи навіть країнами. Їхній стан більшою мірою відповідає емоційному виснаженню. Проте вони охоче граються, включаються у виконання певних завдань, зберігають ознаки вихованості, пригощаються солодощами».

Волонтер наголошує, що в офісі є різні матеріали для занять з дітьми, але психологи приносять власні – ті, з якими звикли працювати. Олег Мазяр практикує когнітивні завдання – складання кубиків. Це доречно для більш старших дітей. Здебільшого ж діти працюють з розмальовками, малюють, ліплять, що дозволяє їм відволікатися, проєктувати свої емоції на аркуш паперу. Деякі малюнки дуже красномовні для тлумачення фахівців.

У «Прозорому офісі» також є контактна інформація, куди батьки при потребі можуть звернутися за психологічною допомогою для дітей. Окрім дозвілля з волонтерами, для дітей і їх батьків організовують культурну програму. Приміром, до них з виставою приходив відомий лялькар Сергій Соловйов, а також деякі експонати представили співробітники Музею космонавтики. Крім цього, концертну міні-програму на бандурі підготувала Світлана Ніконорова, виступили гурт «ЗЕRNО» і Максим Козловець, Дмитро Голуб, Кирил Талько, Дмитро Гончарук, оркестр Житомирського драмтеатру та інші.