8 березня ввечері у селі Юрівка на Житомирщині росіяни вбили дружину Володимира, 14-річного сина, 19-річну доньку та двох однорічних онуків – хлопчика та дівчинку.
Володимир був в Києві на роботі. «В будинку немає нікого живого…», – почув чоловік у слухавці від свого батька і несамовитий крик матері, які прибігли до будинку після вибуху.
Минуло пів року, а Володимиру досі важко повірити, що рідних більше немає.
«Іноді так хочеться з ними поділитися чимось. Беру телефон, щоб набрати дружину, а потім розумію, що немає кому дзвонити», – каже Володимир, а сльози котяться градом.
Щотижня в п’ятницю після роботи чоловік їздить до будинку та на кладовище, щоб хоч трохи побути з найріднішими.
Ми разом з Володимиром поїхали на місце трагедії. Замість будинку мрії, який сім‘я будувала 10 років – купа цегли й понівечені речі рідних. Він не може стримати сліз, гірко плаче, як підходить до місця, де колись його родина була дуже щасливою. Плаче, коли говорить про рідних…
Чоловік дістає з-під завалів книгу дружини, яка була вчителькою історії.
«Моя Наталя стільки всього знала. Так багато читала. В нас була ціла бібліотека», – розповідає Володимир, скидаючи землю з обгортки.
Розбирати завали та прибирати чоловік не буде. Хоче залишити все, як є.
«Що я тут буду робити, навіщо прибирати? Це тепер моя пам‘ять. Я хочу, щоб всі бачили, що роблять росіяни, що робить путін», – каже Володимир і вчергове витирає сльози.
Вічна пам‘ять рідним Володимира…
Джерело: Меморіал: вбиті росією.
Нагадаємо, в Ізюмі виявили масове поховання на понад 440 тіл.
Будьте першим, хто прокоментував "«В будинку немає нікого живого»: житель Житомирщини втратив цілу родину від рашиських бомб"